"Я займаюся з інструктором, але у мене не дуже виходить, — із сумом каже Катя, — бо вправи важкі".
Катя з мамою Світланою
Але Катя вперта і все одно їх робить. Є у дівчини і велосипед, і хоча кермо вона не тримає, бо руки не слухаються, але педалі крутить і виїжджає на прогулянку дорогою поряд з будинком. Так що Катя — модна європейка, а її мама слідкує за режимом і навантаженнями — за скільки років Світлана опанувала і ЛФК, і масажі. Вона завжди вдома, отримує пенсію 2960 грн по догляду за дитиною з інвалідністю. Чоловік Віктор працює на річковому терміналі, двадцятирічний син Дмитро навчається у Полтавському юридичному інституті.
Катя займається на індивідуальній формі навчання у Світловодському НВК №4 з учителями та психологом. Читати книги Катя не може, бо у неї часткова атрофія зорового нерву, і літери у книзі вона не бачить. Тексти їй роздруковують дуже великими літерами, а аудіокниги вона не любить. Зате дуже любить займатися рукоділлям. У будинку є творчий куточок, у якому розміщено родинне дерево, поробки. У скриньці для прикрас у дівчини декілька шпильок та буси і кулони, сережки, браслети, які вони з мамою зробили самі і продають в інтернеті, а також на шкільних ярмарках.
Рукоділля Каті
Катя любить працювати з полімерною глиною, яка піддається її часто неслухняним пальцям. Дівчина не любить людні місця, бо там голосні звуки. Але усіх, з ким Катя спілкується, вона називає своїми друзями і подругами, бо їй дуже не вистачає спілкування, якого вона шукає. Охоче бере участь у змаганнях з боче, які проводить центр "Добрада" (керівниця Олена Шаньгіна), допомагає мамі на городі, сидячі у візку: вириває бур’яни, копає: у неї є своя лопатка на довгій ручці. Як справжня дівчина, любить серіали. Малює фарбами. Як каже сама Катя:
"Найкраще всього у мене виходить абстракція".
Мама Світлана Паламарчук мріє отримати право власності на земельну ділянку і перевести дачний будинок, який знаходиться за межами населеного пункту, у житловий. Це дозволить сім'ї жити у комфортних умовах і раціонально використовувати свої доходи, бо зараз вони оплачують комунальні послуги в однокімнатній квартирі, в якій сім’ї тісно, і закуповують дрова для будинку.
Усі міорелаксанти, які приймає Катя, котрі розслабляють її м’язову систему, щоб не було такої спастики, проходять через печінку. Печінка перестала справлятися з їх великим обсягом: у дівчини з’явилися нудота і блювота. У даний час Світлана хотіла б перевести Катю на баклофенову помпу, що кріпиться під ребрами, завдяки якій ліки вводяться саме туди, де мають діяти, обходячи печінку. Тобто це така собі крапельниця, яка завжди з тобою. Але її в Україні не виробляють, а окрім самої помпи для неї треба раз на 2 місяці купувати витратні матеріали.
Мрія Каті — стати на ноги, тоді усе інше вона зможе зробити, тоді у неї будуть друзі і розваги, які тільки вона забажає. Лікарі кажуть: як будете працювати, так будете і мати. Найбільше Катерині підходить курс реабілітації у Трускавці — в Міжнародній клініці відновного лікування (за методом Козявкіна). За рекомендаціями лікарів, туди слід приїздити раз на три місяці. Курс там зараз коштує 25 тисяч гривень, і це без проживання, без дороги, без харчування. Саме на цей курс підуть 20 тисяч, які ми збираємо в рамках проекту.
Нашу розмову Катя завершила так:
"Нещодавно моя бабуся сказала мені: "Якщо не дійти до своєї заповітної мрії, то нічого не буде". І тепер у мене є мета. Було б більше фінансових можливостей…"
Каті буде легше йти до мети з нашою з вами підтримкою!
Карта ПриватБанку: 5168 7422 2214 0257.
Директорка Світловодського відділення продажів страхової компанії "Євроінс" Олена Макковій:
"На своїй колишній посаді начальниці управління сім’ї, молоді та спорту міськвиконкому я працювала і з дітьми з інвалідністю зокрема. Уважаю, що тоді нашій команді вдалося зробити для цієї категорії дітей чимало добрих справ. Але, як кажуть, колишніх посад не буває. Я рада, що допомога сім’ям з інвалідністю проявилася ось в такому проекті, в якому я не без хвилювання беру участь".
Катя, Світлана, Олена
