Спокійний Славік і «вєтєр» Сашко
Брати Святослав і Олександр Сіренки дуже різні: Славік здебільшого тихий і спокійно сидить, а ось Сашко галасливий і не всидить на місці, "вєтєр" — як називає його мама Наталія. Окрім характеру така поведінка зумовлена й різними захворюваннями, які є в хлопців.
Наталія Сіренко та її чоловік Олександр Клімов обоє з багатодітних родин: у Наталіїної мами було 6 дітей, в Олександрової — 4. Тому їхня сім’я теж велика: у них п’ятеро дітей. Живе сім’я у селі Федірках Світловодського району.
Наталія не працювала, оскільки діти з інвалідністю потребують догляду, а зараз вона перебуває у декретній відпустці. Отримує виплати по догляду за Святославом і соціальну допомогу на Олександра — кожна по 1988 грн, разом — 3976. Чоловік зараз не працює, оскільки нещодавно перехворів на туберкульоз і в нього триває період реабілітації. Сім’я тримає невелике господарство: качки, кури, індики, раніше тримали свиней, але жінка одна не змогла за ними ходити. Тому зараз живуть від дитячих до дитячих (виплат). А мама з дітьми заготували продуктів на усю зиму.
Велика купа приємних подій та неприємностей звалилася одночасно на сім’ю цією весною: вагітність Наталії, городні роботи (слід орати та садити город), Саша несподівано потрапив у лікарню, у чоловіка діагностували туберкульоз. Тож довелося брати кредит, щоб з цієї ситуації вийти. Невелику допомогу дещо пізніше надала сільська рада. За допомогою рідних кредит зараз вже погасили.
Познайомимося з дітьми.
Найстарший Святослав, якому 10 років (2 лютого 2008 року) хворіє на фенілкетонурію — генетично обумовлену патологію, яка характеризується головним чином ураженням нервової системи та призводить до відсталого розумового розвитку. Хлопчик говорить окремі слова: "дай", "їсти", "пити", але здебільшого мовчить. Зараз він вже може сам брати чашку, попити, поставити її, погуляти з сестрами і братами. Він веде себе мирно, але в дитсадок і школу він не відвідував і не відвідує. Їсть він усе, але не можна вживати гречку.
Дев’ятирічна Діана (20 липня 2009 року) допомагає мамі в усьому, здебільшого глядить братів та сестру. Діана займається хортингом: стіни прикрашені грамотами і медалями — вона завойовує призові місця, здебільшого перші. Першу грамоту дівчина отримала у Світловодську в 2017 році, потім поїхала в Олександрію на обласні змагання, потім їздила в Київ, де посіла ІІІ місце.
Семирічний Олександр (11 квітня 2011 року), у якого навесні цього року діагностували ревматизм — захворювання, коли в організмі починають вироблятися антитіла на власні тканини, тобто організм постійно атакує власні органи. Хвороба проявила себе у грудні минулого року, коли пішов у дитячий садок: не міг нічого втримати в руках — вони тремтіли. Спочатку звернулися до невропатолога у Світловодську, а в Кропивницькому дитину відразу направили у кардіореанімаційне відділення — там діагностували захворювання, провели курс лікування і встановили інвалідність. Зараз раз на три тижні Саші треба робити ін’єкції антибіотика. Він непосидючий — "круть-верть", але в нього і хвороба така, що він не може на місці всидіти, на ньому і взуття мов горить: пара може "згоріти" за 3 дні. Саша розмовляє, а тільки не дуже — наслідки хвороби. Він ходить у перший клас, тож є сподівання, що він надолужить те, у чому відстає.
Шестирічна Карина (29 липня 2012 року) бойова, допитлива, любить наряджатися та фотографуватися. Найменшому Ростиславу Клімову нема ще й року — малюк народився 2 травня 2018 року, він спокійний і охоче йде на руки.
Ліки для Святослава видають у лікарні, також по по лінії охорони здоров’я він отримує спеціальне безкоштовне харчування, яке надходить з Кривого Рога, а отримати його допомагає сільський фельдшер Альона Шевченко. За власні кошти сім’я купує лише Саші антибіотик, хоча це виходить не так і дорого (60 грн), але кожні 3 тижні ця сума потрібна. Після препарату хлопчик стає спокійніший, а без нього у нього руки мов би током б’є. Йому категорично не можна солодкі напої, чіпси, мандарини, апельсини.
На суму 20 тисяч сім’я, не заглядаючи у гаманець, зможе купувати антибіотики для Саші, а також придбає йому одяг і багато міцного взуття. Славік буде забезпечений памперсами (розмір №4), без яких він не може обходитися. Для маленької хортингістки Діани придбають спортивне спорядження: мушлю, битки і наколінники. Хоча, за великим рахунком, на двох дітей з інвалідністю має бути 40 тисяч, тоді і мрія про будинок стане не такою нездійсненною! Допоможемо?
Картка Приватбанку: 5168 7573 5359 3694.
Інна Добровольська, приватна підприємиця, власниця кафе "Добре":
Наталія не працювала, оскільки діти з інвалідністю потребують догляду, а зараз вона перебуває у декретній відпустці. Отримує виплати по догляду за Святославом і соціальну допомогу на Олександра — кожна по 1988 грн, разом — 3976. Чоловік зараз не працює, оскільки нещодавно перехворів на туберкульоз і в нього триває період реабілітації. Сім’я тримає невелике господарство: качки, кури, індики, раніше тримали свиней, але жінка одна не змогла за ними ходити. Тому зараз живуть від дитячих до дитячих (виплат). А мама з дітьми заготували продуктів на усю зиму.
Велика купа приємних подій та неприємностей звалилася одночасно на сім’ю цією весною: вагітність Наталії, городні роботи (слід орати та садити город), Саша несподівано потрапив у лікарню, у чоловіка діагностували туберкульоз. Тож довелося брати кредит, щоб з цієї ситуації вийти. Невелику допомогу дещо пізніше надала сільська рада. За допомогою рідних кредит зараз вже погасили.
Познайомимося з дітьми.
Найстарший Святослав, якому 10 років (2 лютого 2008 року) хворіє на фенілкетонурію — генетично обумовлену патологію, яка характеризується головним чином ураженням нервової системи та призводить до відсталого розумового розвитку. Хлопчик говорить окремі слова: "дай", "їсти", "пити", але здебільшого мовчить. Зараз він вже може сам брати чашку, попити, поставити її, погуляти з сестрами і братами. Він веде себе мирно, але в дитсадок і школу він не відвідував і не відвідує. Їсть він усе, але не можна вживати гречку.
Дев’ятирічна Діана (20 липня 2009 року) допомагає мамі в усьому, здебільшого глядить братів та сестру. Діана займається хортингом: стіни прикрашені грамотами і медалями — вона завойовує призові місця, здебільшого перші. Першу грамоту дівчина отримала у Світловодську в 2017 році, потім поїхала в Олександрію на обласні змагання, потім їздила в Київ, де посіла ІІІ місце.
"Це в неї від дідуся, — гордо коментує мама. — Мій батько, Іван Сидорович Сіренко, у молодості на обласному рівні виборював перші місця з боксу, а також був тренером. Він тренував Анатолія Мірошника, Івана Бутакова та багатьох світловодських спортсменів. Зараз батько живе з нами".
Семирічний Олександр (11 квітня 2011 року), у якого навесні цього року діагностували ревматизм — захворювання, коли в організмі починають вироблятися антитіла на власні тканини, тобто організм постійно атакує власні органи. Хвороба проявила себе у грудні минулого року, коли пішов у дитячий садок: не міг нічого втримати в руках — вони тремтіли. Спочатку звернулися до невропатолога у Світловодську, а в Кропивницькому дитину відразу направили у кардіореанімаційне відділення — там діагностували захворювання, провели курс лікування і встановили інвалідність. Зараз раз на три тижні Саші треба робити ін’єкції антибіотика. Він непосидючий — "круть-верть", але в нього і хвороба така, що він не може на місці всидіти, на ньому і взуття мов горить: пара може "згоріти" за 3 дні. Саша розмовляє, а тільки не дуже — наслідки хвороби. Він ходить у перший клас, тож є сподівання, що він надолужить те, у чому відстає.
Шестирічна Карина (29 липня 2012 року) бойова, допитлива, любить наряджатися та фотографуватися. Найменшому Ростиславу Клімову нема ще й року — малюк народився 2 травня 2018 року, він спокійний і охоче йде на руки.
Ліки для Святослава видають у лікарні, також по по лінії охорони здоров’я він отримує спеціальне безкоштовне харчування, яке надходить з Кривого Рога, а отримати його допомагає сільський фельдшер Альона Шевченко. За власні кошти сім’я купує лише Саші антибіотик, хоча це виходить не так і дорого (60 грн), але кожні 3 тижні ця сума потрібна. Після препарату хлопчик стає спокійніший, а без нього у нього руки мов би током б’є. Йому категорично не можна солодкі напої, чіпси, мандарини, апельсини.
"Я закінчила 10 класів і далі не вчилася, бо у багатодітної сім’ї не було на це коштів. Чотири роки тому я вела не дуже правильний спосіб життя, але потім розпрощалася з ним і більше не повернуся до нього ніколи. Мій чоловік дотримується такої ж думки. Ми купили мотоцикл, і ним навозили дров: купити бензин дешевше, ніж купити машину дров, яка коштує 5 тисяч.
Усі ми мріємо про великий будинок, хоча б кімнати на чотири. А так у нас усе є", — щиро запевняє нас Наталія.
Усі ми мріємо про великий будинок, хоча б кімнати на чотири. А так у нас усе є", — щиро запевняє нас Наталія.
На суму 20 тисяч сім’я, не заглядаючи у гаманець, зможе купувати антибіотики для Саші, а також придбає йому одяг і багато міцного взуття. Славік буде забезпечений памперсами (розмір №4), без яких він не може обходитися. Для маленької хортингістки Діани придбають спортивне спорядження: мушлю, битки і наколінники. Хоча, за великим рахунком, на двох дітей з інвалідністю має бути 40 тисяч, тоді і мрія про будинок стане не такою нездійсненною! Допоможемо?
Картка Приватбанку: 5168 7573 5359 3694.
Інна Добровольська, приватна підприємиця, власниця кафе "Добре":
"Як часто за власними проблемами ми не бачимо проблем інших. А якщо зупинимося і замислимося, то може наші вже й не такими великими будуть видаватися? Я не можу пройти повз чужу біду. Тож буду щаслива допомогти сім’ї, яка попри все не втрачає бадьорості духу і вважає себе щасливою. З таких оптимістів варто брати приклад".
Фото: Богдан Дроздов