Коли хлопчик був маленьким, він намагався сидіти, намагався сам їсти. Зараз він не стоїть, сидіти може лише у спеціальному візку або у кріслі, адже голова має бути лише у певному положенні, щоб не завалювалася назад. Декілька раз потрапляв у лікарню з підвищеним рівнем ацетону, із болями у підшлунковій і шлунку, бо у нього погано перетравлюється їжа. І в реанімації лежав — у 9 років вперше впав у кому, згодом була ще одна кома. А загалом до 13 років раз на рік виникала тяжка ситуація. Різного роду вірусні захворювання і запалення у Дениса розвиваються швидко: бо збирається слина, слиз, які він ковтає, адже не може відкашляти, потім розпочинається блювота, потім зразу втрата свідомості. З часом мама вже навчилася розпізнавати такі стани — не той погляд чи мутніють очі — і відразу вводить антибіотики. Вона як ніхто знає, що потрібно хлопцеві у певний момент, і сама коригує прийом препаратів, а також робить синові розслаблюючий масаж і зарядку.
Денис Харченко
Хлопець усе розуміє, емоційно реагує на все, що подобається чи не подобається. Надзвичайно сильно реагує на голосний голос, тому при ньому голос не підвищують. Дуже любить, коли танцюють, і слухати голосну музику. Денису подобається спілкування: у гості Харченки ходять лише у повному складі. А ходять часто і в себе люблять гостей приймати. Коли мама бачить, що Денис хандрить, вона так і говорить:
"Ану візьми себе в руки! Бо гості не прийдуть!".
Ці слова діють на хлопця миттєво — і він вже бадьорий і веселий.
Взагалі мама для Дениса — все. Без неї він навіть не їсть і не засинає.
Хоча щодо їжі, то їсть він погано. Здебільшого перетерті продукти, бо йому надзвичайно важко ковтати, хоча їсть він ложкою, а не через зонд. Постійно приймає ферменти, які безкоштовно отримує раз на місяць через лікарню.
За роки сидіння у візку у хлопця почав розвиватися сколіоз і навіть ростуть гулі на ногах, тому йому важко підібрати взуття. Інколи беруть ортопедичне взуття на замовлення.
Сім’я Дениса — мама Тетяна, яка знаходиться вдома по догляду за сином, батько В’ячеслав, який працює на підприємстві "Королівський смак", двадцятирічний брат Дмитро, який прийшов у відпустку з армії, ще й грамоти за добру службу привіз, бабуся Алла Ковальова, яка живе окремо — ніколи не чекали допомоги: усе тягнуть самі. Коли зламався, наприклад, телевізор, без якого не обходяться, то взяли кредит і придбали. Тому їм трохи ніяково брати участь у проекті, щоб для них збирали гроші.
У сімейному колі
Доходи сім’ї складаються із зарплати тата, пенсії сина та виплат мамі по догляду — останні дві складають у сумі 2900 грн.
Якщо все в порядку і син не хворіє, то у місяць на ліки йде 100 гривень, а якщо захворіє, то, наприклад, останнього разу на лікування пішло 3,5 тисячі гривень. Тому усі слідкують за тим, щоб не допустити входження у хворобу (через те, що не рухається, Денис схильний до запалення легень).
Для того, щоб подрібнювати їжу для Дениса, сім’ї потрібен кухонний комбайн, бо блендер вже виходить з ладу від постійного використання. Потрібна пароварка, тому що смаженого хлопцеві не можна. Треба памперси №6, у яких підліток постійно. Чай та воду кожні 15 хвилин мама вливає йому великими шприцами (№20). Також було б добре підтримати здоров’я, пройшовши курс реабілітації у санаторії. А ще велике ліжко, щоб Денисові було зручно перевертатися. Як бачите, 20 тисяч гривень, які збираємо в рамках проекту, є куди витрачати.
Картка Ощадбанку: 5167 4900 9613 6073.
Тетяна Кочеткова, хрещена мати Дениса:
"Знаю Дениса з народження, він виріс на моїх очах. Знаю усі труднощі, з якими стикається його сім’я, знаю, як ставляться до дітей з інвалідністю деякі люди. Беру участь у проекті "Видноколо", бо хочу допомогти хрещенику. А ще сподіваюся, що про проект дізнаються і за межами Світловодщини, і керівництво держави зрозуміє і відкриватиме реабілітаційні центри не тільки у великих містах, а й у маленьких, щоб сім’ї людей з інвалідністю жили повноцінним життям".
В’ячеслав та Денис Харченки з Тетяною Кочетковою
Денис з родиною
