У російських регіонах швидко поглиблюється дефіцит пального. Ціни зростають, вводять ліміти, а частина АЗС просто зачиняється.
Крим — норма 30 л.
Сибір і Далекий Схід — перебої, черги, локальні зупинки заправок.
Поки москва й петербург відчувають лише подорожчання, "паливна географія" щодня розширюється.
Урядові рішення не працюють: екстрені заходи не зменшують дефіцит, а регіони вже офіційно просять допомоги в центру.

На цьому тлі різко падають суспільні настрої:
тривога та песимізм — 70%+
недовіра до влади — 60%+
дедалі більше росіян пов’язують кризу з війною та неефективністю керівництва.

Паливна криза стає тригером ширшої соціальної напруги. Ситуація в рф рухається до точки, де економічні проблеми можуть перейти у відкриті внутрішні конфлікти.