Розпочинаючи розмову, Геннадій Юрійович привернув увагу на місце зібрання:



Але здебільшого кандидат розповів не про те, що не встиг зробити, коли у 2006-9 роках очолював місто — що встиг: і Палац, що поряд, було відремонтовано, і басейн запрацював, і пологове відділення новеньке та сучасне постало, і Лісозавод було газифіковано, і ділова та інвестиційна активність пожвавішала тощо. От і зараз він йде на мера, щоб продовжити перерваний поступ. Але цей поступ неможливий без усвідомлення того, що і світловодчани, і власівчани мають об’єднатися задля доброї мети — відродити місце свого спільного проживання…

Цей заклик Геннадія Юрійовича лунав того ранку і на міському водоканалі, і на власівському кар’єрі. І всюди, у "зворотньому напрямку", кандидат вислухав чимало нарікань на нинішнє невтішне та нелегке буття, а також — бачення його покращення. А ще — побажань та напутніх слів. А це означає, що йому довіряють. І що мешканці міста й селища розгледіли у ньому того, з ким варто мати справу. Принаймні на першу каденцію міського голови.





...І на Покрову — з немічними людьми
А наступного дня — на велике свято Покрови Пресвятої Богородиці та Дня захисника України кандидат навідався до власівського будинку-інтернату. Він не дарував його мешканцям, як це заведено у можновладців, пакуночків з позавчорашніми ватрушками та різнокольоровими олівцями. Не було на ній також і зовні байдужих відео-операторів й фотографів — це була, просто, душевна зустріч тет-а-тет з людьми, яким дійсно не вистачає сердешного тепла від своїх рідних і близьких. І вони, у відповідь на сердечність гостя, бажали йому, щоб Покрова Пресвятої Богородиці оберігала його від усіх напастей.