«Журавлина пісня» — Євгеній Дрьомін на ювілейному концерті Миколи Донця

Директорка Світловодського краєзнавчого музею Ніна Сокуренко розшукала і опублікувала архівне відео — уривок з ювілейного концерту композитора Миколи Донця. На сцені — Євгеній Дрьомін виконує «Журавлину пісню» на музику Миколи Донця і слова Івана Калініченка. Номер оголошує Ольга Павлівна Аболмасова.
^ Реклама ^
Після виступу Євгеній Юрійович підійшов до Миколи Єрофійовича, який аплодував йому стоячи. Потиснув руку і поцілував її. Донець поцілував його у щоку.
Троє видатних людей на одному відео. Для когось із наших читачів їхні імена вже можуть бути незнайомими, адже зняте воно було на початку 2000х. Інтернет-видання "Світловодськ" веде історію міста понад двадцять років, і ми вважаємо своїм обов'язком зберігати її для вас. Ось короткий екскурс.
Микола Донець
Микола Єрофійович Донець (1924-2015) — композитор, автор гімну Світловодська. Народився на Черкащині, закінчив Полтавське музичне училище та Київську консерваторію. 34 роки пропрацював у Світловодській дитячій музичній школі, з 1964 по 1985 рік — її директором. Написав понад тридцять хорових, ансамблевих і сольних творів, які виконувалися Черкаським і Полтавським народними хорами, чоловічим квартетом «Явір» Київської філармонії. Учасник Другої світової війни, кавалер орденів «Червона зірка» і «Знак пошани», нагороджений медалями «За взяття Берліна» та «За відвагу». Пішов з життя у 2015 році на 91-му році.
Ольга Аболмасова
Ольга Павлівна Аболмасова — директорка міського краєзнавчого музею, почесний громадянин Світловодська. Народилася в Андрусівці — селі, яке опинилося на дні Кременчуцького водосховища після будівництва Кременчуцької ГЕС. Ця особиста трагедія стала для неї поштовхом до краєзнавчої роботи — все своє життя вона присвятила дослідженню і збереженню пам'яті затоплених місць і рідного краю. Лауреат обласної краєзнавчої премії імені Ястребова. Пішла з життя у 2008 році.
Євгеній Дрьомін
Євген Юрійович Дрьомін був людиною, чиє життя нерозривно пов'язане з музикою і Світловодськом. Музикант-самоучка з рідкісним природним талантом — він чудово відчував звук і розумів його до найдрібніших деталей: міг налаштувати і відремонтувати гітару, синтезатор, динаміки.
Ще у 1960-70-х роках він керував і акомпанував вокально-інструментальному ансамблю у Палаці культури. Пізніше грав у ресторані «Дніпро», був акомпаніатором у підлітковому клубі при ПТУ. Писав аранжування для бального ансамблю «Ритм». Разом зі своєю дружиною Валентиною Петрівною Зубовою та Валентиною Перехрест створив тріо «Калинове намисто» і музику до «Світловодського вальсу». Колектив записувався на Кіровоградській телестудії та брав участь у зйомках фільму про Світловодськ. У 1990-х його добре знали і на весіллях — він умів заграти, заспівати і підтримати будь-яке свято.
На репетиціях Євгеній Юрійович не терпів недбалості — домагався ідеального звучання, точної ноти, правильного голосу. На художніх радах міг бути різким. Але саме ця вимогливість до якості і чесності у музиці була частиною його натури.
Євгеній Дрьомін пішов з життя 11 лютого 2008 року.
Це відео — випадковий уламок часу, який дивом зберігся. Кілька хвилин з концерту, після якого вже минули десятиліття. Але в цих кількох хвилинах — цілий світ, який існував тут, у нашому місті, і який варто пам'ятати.
Троє видатних людей на одному відео. Для когось із наших читачів їхні імена вже можуть бути незнайомими, адже зняте воно було на початку 2000х. Інтернет-видання "Світловодськ" веде історію міста понад двадцять років, і ми вважаємо своїм обов'язком зберігати її для вас. Ось короткий екскурс.
Микола Донець
Микола Єрофійович Донець (1924-2015) — композитор, автор гімну Світловодська. Народився на Черкащині, закінчив Полтавське музичне училище та Київську консерваторію. 34 роки пропрацював у Світловодській дитячій музичній школі, з 1964 по 1985 рік — її директором. Написав понад тридцять хорових, ансамблевих і сольних творів, які виконувалися Черкаським і Полтавським народними хорами, чоловічим квартетом «Явір» Київської філармонії. Учасник Другої світової війни, кавалер орденів «Червона зірка» і «Знак пошани», нагороджений медалями «За взяття Берліна» та «За відвагу». Пішов з життя у 2015 році на 91-му році.
Ольга Аболмасова
Ольга Павлівна Аболмасова — директорка міського краєзнавчого музею, почесний громадянин Світловодська. Народилася в Андрусівці — селі, яке опинилося на дні Кременчуцького водосховища після будівництва Кременчуцької ГЕС. Ця особиста трагедія стала для неї поштовхом до краєзнавчої роботи — все своє життя вона присвятила дослідженню і збереженню пам'яті затоплених місць і рідного краю. Лауреат обласної краєзнавчої премії імені Ястребова. Пішла з життя у 2008 році.
Євгеній Дрьомін
Євген Юрійович Дрьомін був людиною, чиє життя нерозривно пов'язане з музикою і Світловодськом. Музикант-самоучка з рідкісним природним талантом — він чудово відчував звук і розумів його до найдрібніших деталей: міг налаштувати і відремонтувати гітару, синтезатор, динаміки.
Ще у 1960-70-х роках він керував і акомпанував вокально-інструментальному ансамблю у Палаці культури. Пізніше грав у ресторані «Дніпро», був акомпаніатором у підлітковому клубі при ПТУ. Писав аранжування для бального ансамблю «Ритм». Разом зі своєю дружиною Валентиною Петрівною Зубовою та Валентиною Перехрест створив тріо «Калинове намисто» і музику до «Світловодського вальсу». Колектив записувався на Кіровоградській телестудії та брав участь у зйомках фільму про Світловодськ. У 1990-х його добре знали і на весіллях — він умів заграти, заспівати і підтримати будь-яке свято.
«Він жив музикою. У будь-якій ситуації володів голосом, ніколи не відмовлявся заграти і заспівати, завжди пам'ятав тексти і завжди був готовий віддати людям свій талант», — згадує дружина Валентина Петрівна.
На репетиціях Євгеній Юрійович не терпів недбалості — домагався ідеального звучання, точної ноти, правильного голосу. На художніх радах міг бути різким. Але саме ця вимогливість до якості і чесності у музиці була частиною його натури.
«Такі люди стають частиною пам'яті міста — не лише як музиканти, а як справжні хранителі його душі», — каже донька Анна.
Євгеній Дрьомін пішов з життя 11 лютого 2008 року.
Це відео — випадковий уламок часу, який дивом зберігся. Кілька хвилин з концерту, після якого вже минули десятиліття. Але в цих кількох хвилинах — цілий світ, який існував тут, у нашому місті, і який варто пам'ятати.
Відео: Світловодський краєзнавчий музей






