На святковий захід, що відбувся на подвір’ї музею, завітали понад сотню гостей — серед них учнівська молодь разом з учителями, працівники міської ради, управління культури і туризму, митці та друзі музею.



Особливого настрою події додав День вишиванки, що також припав на 15 травня. Усі присутні були вбрані у вишиванки, а в експозиції під відкритим небом представили частину музейної колекції вишитих сорочок та архівні світлини.



З вітальним словом до гостей звернулася директорка музею Ніна Сокуренко:





Серед перших, хто стояв біля витоків музею, — Олександра Пилипівна Гайворонська, Поліна Никифорівна Попова, Євгенія Михайлівна Кокоріна, Надія Петрівна Сквіра, Тимофій Трохимович Гаврилов, Ніна Іванівна Рудь, Іван Андрійович Артеменко, Ольга Павлівна Абалмасова. Усі вони зробили краєзнавство не лише дослідженням минулого, а й частиною щоденного культурного життя міста.



Начальниця управління культури і туризму Світловодської міської ради Тетяна Головачова у своїй промові підкреслила значення музею як культурного осередку:





Музей розпочав роботу у 1970 році в міському Палаці культури. Експозиції формувалися вручну — засновниці їздили по селах району, отримували в дар світлини, документи, побутові речі. Першу екскурсію провела Поліна Попова. Вона ж тривалий час очолювала заклад на громадських засадах. Євгенія Кокоріна популяризувала діяльність музею у міській пресі. Ніна Рудь записувала усні свідчення очевидців і розпочала створення "Книги Пам’яті". Завдяки Ользі Абалмасовій музей став знаним не лише в Україні, а й за її межами.

У різні роки музеєм опікувалися Тетяна Ткачук, Віктор Сергєєв, Андрій Бутко. Кожен із них зробив вагомий внесок у збереження та розвиток закладу. Сьогодні цю справу продовжує Ніна Сокуренко.

Світловодський краєзнавчий музей — це не лише сховище експонатів. Це простір довіри, пам’яті й живого зв’язку поколінь. І свій 55-річний ювілей він зустрів так, як і живе — з відкритими дверима, серцем і вдячністю.