Вівторок, 19 березня 2024
Нам пишуть

До історії Андрусівської церкви Георгія Побідоносця

До історії Андрусівської церкви Георгія Побідоносця
Це рідкісне фото церкви Георгія Побідоносця у селі Андрусівці Світловодського району надане жителькою села Троїцькою Марією. Храм, побудований без жодного цвяха, розташувався на крутому пагорбі правого берега Тясмину у нині затопленій водосховищем частині Андрусівки. Стіни церкви вкриті шалівкою – дерев’яним покриттям у вигляді горизонтальних рядів.


Жителька села Троїцька Марія (1926 року народження) пригадувала:

"Будували церкву так: дерева вимочували, розпилювали і робили бруски. У середині церкви було дуже гарно, багато ікон. Біля церкви були поховані священики та члени їх родин. Під час війни у церкві зберігали зерно, а також переховувалися від німців. Зруйнували храм у 1946-1948 рр. більшовики. Винесли усе, що змогли, а інше – спалили".


Записи інженера де Боскета підтверджують наявність церкви у селі ще у 1740-1745 рр. З історичних джерел нам відомий напис на срібній дарохранительниці (кивоті) Андрусівської церкви:

"1752 года Марія 1 дня, сіягробница сооружена до храму святого великомученика Георгия, в село Андрусовку коштам церковным за Іерея Петра Петрова Клепачевського и за ктитора Василія Съедика".


У "Списках населених місць Російської імперії Херсонської губернії" від 1868 року знаходимо відомості про цей храм:

"Андрусовка, село южных поселений, при р.Тясмин… Церковь православная".


Зі статті В.Боська "Храми нашого краю" дізнаємося, що це була церква Георгія Побідоносця (Юрія Змієборця), і була вона дерев’яна. Також нам відомо, що для цієї церкви у свої часи Петро Дорофійович Дорошенко, онук гетьмана Михайла Дорошенка, подарував золотий потир (чашу). Цей потир у голодні 20-ті рр. ХХ ст. було вилучено разом з іншим церковним майном у державний фонд.

Журналіст, відомий краєзнавець Юрій Матівос вважає, що гетьман Дорошенко був уродженцем цієї місцевості, і село Андрусівка було у його власності. У рукописі вчителя історії М. Каракати, який працював у Андрусівській школі, вказується, що Дорошенко "мав у селі водяний млин на два круги мучні і одну ступу, який стояв на правому березі Тясмину".

Галина Смірнова,
вчитель історії ЗШ І-ІІІ ст. №2


Інформація
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.

Партнери:


Top