Із 2014 року правоохоронець неодноразово виконував бойові завдання зі стримання та відбиття збройної агресії рф. За цей час пройшов дев’ять ротацій, був відзначений державними та відомчими нагородами. Повномасштабне вторгнення у 2022 році зустрів на Луганщині — у Попасній.
Згодом, перебуваючи на позиціях у Часовому Яру, Руслан дізнався про загибель рідного брата — 20-річного військовослужбовця ЗСУ.
«Це був момент, який я не забуду ніколи. Було важко, але допомагали побратими. Ми всі трималися одне за одного», — розповідає Ворон.
У червні 2022 року світловодець приєднався до батальйону поліції особливого призначення ГУНП у Кіровоградській області. Разом із підрозділом виконував завдання на одному з найгарячіших напрямків фронту.
У лютому 2025 року батальйон направили до Торецька на Донеччині. Саме там Руслан із побратимами 33 доби тримав позиції, які постійно штурмували російські війська. Обстріли артилерією, атаки дронів, руйнування будівель — це була щоденна реальність.
Після чергового ракетного удару бійці перемістилися до підвалу сусіднього п’ятиповерхового будинку, що був майже повністю зруйнований. Під час однієї з атак Руслан отримав поранення та контузію — осколок ворожого FPV-дрона влучив у його захисний шолом. Попри сильний головний біль та поранення кінцівок, він зміг дістатися до іншої позиції.
Через інтенсивні штурми доводилося неодноразово змінювати місце дислокації. Особливо складною була евакуація тяжкопоранених побратимів під постійним вогнем. Коли ситуація стала критичною, поранених передали суміжним підрозділам для подальшої евакуації. Унаслідок обстрілів будинок, у якому перебували бійці, обвалився.
«Коли будівля сиплеться, ти не встигаєш думати. Лише одне — вижити. Ми дивом залишилися живі», — згадує Ворон.
На позиціях у Торецьку поліцейські перебували в умовах екстремального холоду — температура сягала -35°C. Чимало бійців зазнали поранень та обморожень.
Під час виходу з міста до Костянтинівки броньована машина, у якій перебували поліцейські, потрапила під потужний обстріл. Попри це, підрозділу вдалося дістатися місця призначення.
Нині Руслан Воронов разом із побратимами проходить лікування та реабілітацію.
За мужність і героїзм світловодця нагороджено нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Срібний хрест» та відзнакою Президента України «За оборону України».
Матеріал підготовлено за інформацією
Відділу комунікації поліції Кіровоградської області
