Мене часто запитують: хто такий капелан і що він робить? Відповідь одна: це людина, яка поруч. Коли важко знайти слова, коли біль сильніший за надію, коли здається, що ти сам, — капелан просто є поряд. Капеланство — це духовна опіка, довіра, тиха розмова, можливість бути почутим без осуду. Простягнута рука, яка допомагає витримати і вистояти.

Уже тривалий час наша команда їздить на фронт. Нас троє у складі корпусу військових капеланів Християнської Служби Порятунку (КВК ХСП): Марина Салабутіна, подружжя Василь та Інна Демиденки, і наша незмінна волонтерка Лариса Ляшенко. Ми різні, але нас об'єднує одне — бажання бути підтримкою для тих, хто захищає країну. Ці поїздки змінили всіх нас. Навчили цінувати прості речі: життя, присутність, усмішки. На передовій особливо гостро відчуваєш, як важливо просто бути людиною для іншої людини.



З часом капеланська робота у КВК ХСП набула трьох напрямків — фронтового, шпитального і ветеранського. Кожен важливий: підтримка потрібна і там, де тривають бої, і там, де лікують тіло, і там, де люди повертаються до мирного життя, але ще довго носять у собі війну. Наша команда обрала ветеранський напрямок — роботу з військовими після повернення та з їхніми родинами. Це особливий і дуже чутливий простір. Тут багато невисловленого болю, багато запитань без відповідей — і водночас велике прагнення жити далі.



Саме з цього народилася «Платформа 4.5.0.» — громадська організація, яку ми створили. Для нас це не просто назва, а безпечний острів, де людина може відпочити і поступово повернутися до життя. Ми тільки починаємо: проводимо групи підтримки, де кожен може поділитися досвідом і бути почутим, використовуємо арттерапію — коли слова не знаходяться, допомагає творчість. Мріємо про власний простір — місце без страху і напруги, де ветерани, військові та їхні родини можуть говорити, мовчати і просто бути собою.

Ми віримо: поруч із підтримкою, молитвою і щирістю народжується сила жити далі. Якщо хоча б одна людина після наших зустрічей відчує полегшення і зробить крок уперед — ми на правильному шляху.

Будемо раді спілкуванню.

Марина Салабутіна,
капеланка, волонтерка, художня керівниця Світловодського міського Палацу культури