Підполковник Скала. Кремезний, незворушний, невтомний
"Я професійний військовий, тут питання мого рішення не стояло, — каже підполковник родом зі Світловодська із позивним Скала. — Є присяга, є поняття, яким ти просто слідуєш, є задачі, і все".
Скала на двісті відсотків відповідає своєму позивному – і зовні, і за характером. Кремезний, незворушний, невтомний. А ще — ця вражаюча здатність розрулити будь-яке питання.
Ми спілкуємося в бліндажі на позиції, що, фактично, сягає території окупованого Донецька.
Він з перших днів на війні. Історія одного з його перших бойових виходів увійшла у документальний фільм "Рейд".
Почав воювати під Добропіллям у ролі командира взводу снайперів, брав участь у штурмі гори Карачун, після того працював у складі так званого офіцерського спецназу бригади. Спочатку його бійці виходили працювати самі, однак Скалі такий розклад був не до смаку.
І той дозволив.
Про рівень серйозності запланованих операцій бійці дізнаються традиційно: за кількістю виданого БК та харчів:
Разом із іншими офіцерами Скала брав участь у штурмі нового терміналу Донецького аеропорту.
Його спогадів стало би, щонайменше, на книгу або фільм, або на добу розмов. Попереду, вочевидь, історій не менше. Про найяскравіші моменти на війні говорить так:
Налаштуйте посильний вам регулярний платіж, щоб прискорити перемогу і зберегти життя захисників України: https://api.fondy.eu/s/Wt412CRIxRhOnCY
"Забудь, не переймайся!" — упевнено каже він, і ти віриш: так, дійсно, цим питанням можна не перейматися.
Ми спілкуємося в бліндажі на позиції, що, фактично, сягає території окупованого Донецька.
Він з перших днів на війні. Історія одного з його перших бойових виходів увійшла у документальний фільм "Рейд".
"Блокпост сепаратистів був розбитий 13-м батальйоном… Я отримав задачу стати на точку і тримати коридор для виводу 79-ки. Дали мені три БТР, 20 снайперів. Постояли ми там півтори доби десь, це була серйозна моральна напруга, дуже серйозна. Я не брав участь у всьому рейді, буквально десять днів, але вернувся на сім кілограмів легший. Очі запалилися, щоки запали – граничний стан. Було весело тоді…"
Почав воювати під Добропіллям у ролі командира взводу снайперів, брав участь у штурмі гори Карачун, після того працював у складі так званого офіцерського спецназу бригади. Спочатку його бійці виходили працювати самі, однак Скалі такий розклад був не до смаку.
"Сидіти я так не міг, просидів два-три дні — не для того я навчався, аби сидіти в наметі і чекати, — згадує боєць. — Підійшов до, на той час, командира бригади Забродського, і сказав: "Товаришу командире, я не можу так! Люди їдуть, я лишаюся — не те!.. Дозвольте!.."
І той дозволив.
Про рівень серйозності запланованих операцій бійці дізнаються традиційно: за кількістю виданого БК та харчів:
"Під час штурму Карачуна досить багато брали з собою, навіть начштабу бригади свої магазини роздавав, мовляв, пацани, вам потрібніше! Брали з собою по дві-три "мухи", озброювалися серйозно".
Разом із іншими офіцерами Скала брав участь у штурмі нового терміналу Донецького аеропорту.
"Довелося повоювати і на "Зеніті" у 2015-му, коли по території за добу прилітало від 500 до 800 снарядів щодня, — говорить він. — Брав участь у штурмі шахти "Бутівка", отримав поранення неподалік 32-го блокпосту під час евакуації загиблих і поранених — колона, яка везла продовольство, потрапила в засідку… Під час штурму "Бутівки" у мене загинув перший боєць у роті".
Його спогадів стало би, щонайменше, на книгу або фільм, або на добу розмов. Попереду, вочевидь, історій не менше. Про найяскравіші моменти на війні говорить так:
"Є таке відчуття — я думаю, той, хто пройшов це, брав участь у якійсь задачі серйозній, зрозуміє — задачу виконано, ти повертаєшся на базу, і всі цілі! Всі живі, всі здорові — це можна порівняти з абсолютним щастям! І навпаки. Коли є втрати… причому не важливо, знав ти його, чи ні… просто — наш".
Налаштуйте посильний вам регулярний платіж, щоб прискорити перемогу і зберегти життя захисників України: https://api.fondy.eu/s/Wt412CRIxRhOnCY
Олена Максименко, фонд "Повернись живим"