Можна лише розмірковувати над ситуацією, що сталася. Спочатку категорична відмова міським головою визнавати 28 сесію Світловодської міської ради, що відбулася всупереч його розпорядженню не 13-го, а 9-го грудня, але за його присутності, легітимною. Не зважаючи на те, що рішення сесії набули чинності, ніхто і не подумав їх виконувати. Гроші, які надійшли до міського бюджету у вигляді субвенцій на заробітну плату освіті, медицині, на придбання ліків тощо так і залишилися на казначейських рахунках. А раптом щось? Заступника міського голови за рішенням сесії не звільнено, вона вийшла на роботу, а через кілька днів в черговий раз взяла "лікарняний"…

Потім 14 грудня народилася позовна заява до суду "Про визнання дій протиправними та скасування рішень" (позивач міський голова, відповідачі Світловодська міська рада, керівником якої він же і є, і секретар міської ради Сапянов Ю.О.). Три судові засідання, одна суддя взяла самовідвід, інша — голова суду Тетяна Гонтаренко 20 грудня відхилила клопотання про призупинення рішень, а 21 грудня розпочала розгляд заяви по суті. І далі буде ще не одне засідання, бо справа ж непроста...

Слід підкреслити, що на засіданнях суду міського голову захищають два юристи, яким сплачуються кошти з міського бюджету (судовий збір — 1378 грн. вже сплачено). Інтереси ради готові безоплатно захищати два депутати — юристи за фахом Марк Сіромаха і Леонід Пащенко, яким за рішенням сесії від 22 грудня міський голова повинен дати доручення. Можна лише здогадуватися, як ці професійні адвокати скористаються аж занадто суперечливим текстом адміністративного позову…

Не можна також не брати до уваги, що для участі в засіданнях відволікається чимало поважних людей, як з одного боку, так і з іншого. Всі без виключення ЗМІ слідкують за перебігом подій і пишуть, знімають, розміщують у мережі Інтернет свої матеріали, соцмережі майорять все новими і новими коментарями. Мешканці міста споживають цей інформаційний продукт і, можливо, трохи забувають про високі ціни на продукти і ліки, захмарні тарифи на "комуналку" і ще більше зневажають владу, яка тішиться грою з умовною назвою "Хто важливіший?".

Чи принесе це "реаліті-шоу" політичні дивіденди міському голові? Відповідь на це запитання, мені здається, є очевидною. 29 сесій за 13 місяців, десятки прес-конференцій, зустрічей з громадою, безліч нарад різного ґатунку і нескінченний монолог про свій невпинний і переможний поступ вперед, який не зупинить "продажний" депутатський корпус (за виключенням кількох непідкупних)…

Тож чи не краще було б відкликати позовну заяву і увійти в Новий 2017-й рік хоча б з надією на те, що криза місцевого самоврядування залишилася у минулому?



Тетяна Дроздова,
член Національної Спілки журналістів України