Про причину остаточного розриву градоначальника зі спікером знають, здається, навіть ті, хто й знати про це не збирався. Та, все ж, для більшого розуміння суті, нагадаємо…
На листопадовій черговій сесії міськради обранці своєю більшістю визнали роботу заступника голови з комунальних питань Анни Нестеренко незадовільною і рекомендували йому (мерові) відправити пані Анну у відставку. Мер же, у свою чергу, з таким міськдепівським демаршем аж ніяк не погодився: ну, виставляти оцінки членам його Команди – ще куди не йшло, а от рекомендувати йому їх звільняти – ну, це вже вобше! Адже ж пан Валентин стверджує, що цим самим представницька гілка влади посягнула на компетенцію виключно виконавчої гілки – у законі "Про місцеве самоврядування" немає жодної статті, яка би дозволяла таке віроломство.
Тож, він і наклав вето на се рішення і – як положено, по закону – оголосив про скликання 7 грудня позачергової, 28-ї сесії міськради, де обранці мали би повторно розглянути питання "по Нестеренко", а ще вточнити бюджет на кінець поточного року – щоб бюджетники не залишились перед Новим роком без зарплат. Та більшість обранців, по причині, що фінуправління не підготувало проекти рішень по цьому самому уточненню бюджету, на сесію не з’явились. Через що градоначальник виніс ще одне рішення: таки провести оцю 28-у 13 грудня. Але вже 9 грудня обранці провели оцю саму 28-у сесію, на якій і бюджет вточнили, і "по Нестеренко" мерське вето подолали. (Саме опісля неї наступного дня Козярчук і зібрав прес-конференцію, на якій оголосив, що відтепер у нього із Сапяновим – всьо!)…
13 грудня, як і очікувалось, більшість обранців не з’явились на позачергову, анонсовану мером, як не з’явились і 16 грудня – на ще одну позачергову, яку він з якогось дива назвав 29-ю позачерговою сесією, адже ж порядок денний у неї був точнісінько такий самий, як у тих трьох 28-х, що на його переконання, не відбулися. А на вівторок, 20 грудня градоначальник запланував і ще одну позачергову, з порядковим номером якої, непевне, він і сам ще не визначився.
… От власне, про що і говорив голова, спілкуючись з громадою у Палаці. Та не лише про це. І не зовсім правими є ті, хто стверджують, що він постійно говорить про одне і теж – наприклад, про Польщу від нього вже фактично не чути. Тепер у нього у фаворитах Південна Корея, президентка якої подала у відставку лиш тому, що її подруга була замішана у корупційному скандалі, та Франція часів де Ґоля, який ходив у потертій шинелі допоки його країна не подолала повоєнну розруху.
А ще – з новенького – він говорив про пастки. Їх за його політичну кар’єру, починаючи від початку нульових років, було безліч. Наприклад, щоб "приручити" пана Валентина, місцеві князьки спокушали його придбати оцей самий Палац культури за… одну гривню (!). Але він не попався на сей гачок, бо знав: у такому випадку йому доведеться відпрацьовувати отримані блага – замість того, щоб дбати про Світловодськ і його громаду.
А зараз – як він став головою – цих пасток ще побільшало. От і нещодавно – у переддень початку опалювального сезону – той же спікер Сапянов, на підставі, що міськрада у лютому-березні позбавилась мироїдів з "Політрейду", які нарівно із міськрадою є співучасниками СП ТОВ "Світловодськпобут", у листопаді настійливо радив йому не йти з ними на жодний компроміс щодо до їхнього повернення до керівництва цим підприємством, а посадити світловодців у автобуси і везти їх до столиці пікетувати Верховну Раду та Кабмін з Адміністрацією Президента: мовляв, оті всі міністри, нардепи та президент, побачивши, що містяни готові вимерзнути разом із своїми дітьми та пенсіонерами, але принципами своїми не поступитися, дадуть газ і так – без всяких там клятих "політрейдівців".
Але мудрий і відданий громаді голова обійшов і цю пастку. Обійшов він і іншу, яка вже безпосередньо пов’язана з отією купою позачергових 28-х сесії… Прийнявши рішення по уточненню бюджету з процедурними порушеннями, недоброзичливці-міськдепи поставили його перед дилемою: витрачати чи не витрачати процедурно неправильно розподілені кошти. Якщо не витрачати – страждатимуть без зарплат вчителі, лікарі та інші бюджетники. А якщо витрачати – це вже кримінал по відношенню до міського голови. Адже, за словами пана Валентина, будь-хто може звернутися до суду з позовом визнати проведення отієї 28-ї позачергової сесії 9 грудня незаконним. І суд, переконаний голова, задовольнить даний позов. Але й тут він не сунув голову у пастку – сам звернувся до суду. Бо, наголосив градоначальник, на порушення закону він не піде навіть заради громади. І все тому, що:
"Дорога до пекла благими намірами заслана", – аргументував пан Валентин мудрою поговіркою, яку він останнім часом частенько повторює. Напевне, полюбилася.
