Хоча про об’єднання, власне кажучи, мова не велася. Та й сам градоначальник говорив не багато — за нього це робили гості із сусідньої Олександрії: директор однієї із тамтешніх шкіл Борис Кравченко та юрист тамтешнього МУО Олег Банковський. Мер же, окрім коротеньких коментарів, зробив лиш вступну промову про те, що наближаються нелегкі часи, коли розраховувати на підтримку Києва та Кропивницького особливо не варто, а відтак треба покладатися повністю на внутрішні резерви. А задля цього — переймати позитивний досвід інших міст України. І тут, за його словами, ходити далеко не треба — кілька років тому за ініціативою олександрійського мера Степана Цапюка розпочалася реформа в освітній галузі цього сусіднього із Світловодськом міста, де десять шкіл набули статусу юридичних осіб і почали вести свої господарчі справи без керівного і вказівного "перста" тамтешнього МУО.

Щодо юриста Банкового, то він говорив небагато і здебільшого — про окремі організаційні нюанси цієї самої децентралізації. А от шкільному директорові Кравченку довелося і говорити багацько і на запитання тутешніх освітян відповідати… Отже, від першого дня 2014 року його школа стала самостійною. А відтак він — хоч-не-хоч — став менеджером, який перебрав на себе повноваження розбудови "раю" у своєму, окремо взятому, навчальному закладі. Справа, за словами пана Бориса, важка і, водночас, цікава: тепер саме у нього "болить голова", що, скільки і у кого закупляти провіанту для харчування учнів, перейматися, щоби вони (учні) заповнювали класи у кількості, достатній для отримання держбюджетних субвенцій і тому подібне. Адже, зізнався він, подеколи коштів на зарплату учителям бракує. Звісно, це є порушенням трудового законодавства, тому, вряди-годи, ситуацію рятує підтримка міського бюджету. Але, водночас режим економії й ощадливості приніс очолюваній паном Борисом альма-матер і певні здобутки: у минулому році вона накопичила "зайвих" 80 тисяч гривень, які витрачено на ремонт. За допомогою міської влади наразі встановлюють лічильник тепла, тож витрачати гроші на тепло цієї зими будуть обережніше.

…І скільки б не говорили олександрійські гості, і скільки б Козярчук не запевняв освітян, що він з ними "усіма фібрами своєї душі" — скепсис у їхніх (освітян) запитаннях і у їхніх очах простежувався чітко. Тож на закінчення "круглого столу", і за межами мерського кабінету, ми поцікавились їхньою думкою і причиною цього самого їхнього скепсису…

Узагальнюючи, можна сказати, що директори шкіл позитивно сприймають самостійницькі перспективи ініційовані Козярчуком, звісно, якщо міська влада, окрім "фібрів душі" фінансово підтримуватиме освітні заклади — адже ж сам Кравченко визнав, що олександрійський бюджет не покинув "самостійників" напризволяще і централізована бухгалтерія МУО, зокрема, ще аж до 2015 року обслуговувала децентралізовані школи. Що ж до бюджету світловодського, то тут освітян "тєрзают смутниє самненія" — адже, навіть, за нинішніх (централізованих) умов на ті ж самі шкільні ремонти міський бюджет виділив аж нуль гривень. Тому-то тут освітяни вбачають мерську каверзу з децентралізацією, яка насправді полягає в узаконенні їхнього безгрошів’я: мовляв, ви тепер самостійні і вільні — от і "крутіться" самі без щонайменших розрахунків на підтримку з міського бюджету. Тож у такій ситуації годі й мріяти про ті ж шкільні міні-котельні, з коштами на які, до слова, допомагав міський бюджет Олександрії. Між іншим, зазначали директори, міні-котельні можна будувати і в нинішніх (застарілих, як переконує голова) умовах — он для будівництва міні-котельні для спорткомплексу знайшлися можливості навіть в умовах існування централізованої бухгалтерії міського управління молоді і спорту.

Відтак, шкільні директори дуже сподіваються на появу бодай незначного позитиву від мерської ініціативи, відвідавши особисто децентралізовані олександрійські школи, куди їх люб’язно запросили гості, а мер Козярчук зобов’язався це організувати.