О 9:30 розпочався мітинг біля "Вічного вогню". Все було, як завжди: чимало відомих людей з корзинами і букетами квітів, хороша програма творчого колективу міського Палацу культури, який готувався до цієї дати кілька місяців, заклик ведучих "доземно вклонитися загиблим і нині живим, хто проніс через війну любов до своєї Батьківщини України, бажання бачити рідну землю квітучою"… Новим було одне — кількість ветеранів, які змогли взяти участь у заходах, стала значно меншою. Не помітити цього було неможливо. Як же ми раділи, коли зустріли шістьох з них, які потрапили в кадр Богдана Дроздова рік тому, під час 70-річного ювілею Великої Перемоги, щоб вручити фото на згадку!

Хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих на полі битви. Наш земний уклін усім, хто не повернувся з пекла війни. Вічна пам'ять…

У скорботній тиші поклали квіти до Вічного вогню і згадали про ті буремні роки.

До зібрання звернувся секретар міської ради Юрій Сапянов:





Алла Іщенко від імені народного України Олеся Довгого привітала зібрання і, зокрема сказала:





Далі три дівочі вокальні колективи Наталії Яцини — НІКО, "Карамель" і "Трайдес" з солістом Павлом Маліцьким акцентували увагу учасників мітингу на нелегкому сьогоденні — війні на сході України, заспівавши нову пісню Віталія Білоножка "Я тебе ненавиджу, війна". Гадаю, жоден з присутніх не залишився байдужим.



По закінченню мітингу, його учасники вирушили на площу, а звідти символічною колоною — до парку імені Шевченка. Під час ходи, як ніколи, відчувалося, що ветеранів тієї далекої війни все менше і менше. Не всім школярам, які стояли на узбіччі дороги, вдавалося вручити квіти героям війни, тому з букетами прийшли до парку майже всі ми.



У літньому театрі о 10:30 розпочався святковий концерт, підготовлений аматорами сцени Палацу культури і хореографічними колективами Школи мистецтв.



Міський голова Валентин Козярчук, вітаючи світловодців зі святом, зізнався, що вперше за багато років взяв участь у міських заходах, присвячених Дню перемоги, бо завжди цього дня, як яхтсмен, відкривав перегони. Ходив з екіпажем яхти "Еверест" на Змитницю, вшановував пам’ять загиблих, які саме у цьому місці відволікали ворога від справжньої переправи через Дніпро. Побачене цього дня його дуже тішить: