Як і планувалося, о 7:50 за участі ветеранів війни, військовослужбовців Світловодсько-Онуфріївського військкомату, представників міської влади урочисто підняли червоний Прапор Перемоги біля адмінбудинку і вирушили до пам’ятників та пам’ятних знаків, що увічнюють загиблих під час Великої Вітчизняної війни. Закінчили відвідування пам’яток історії мітингом біля Вічного вогню.


Гімн України набув останнім часом особливого значення. Відчувалося хвилювання учасників, які вишикувалися під час його звучання. А пісня "Прадєдушка" Олександра Єрмолова на слова Михайла Заготи у виконанні 10-річного Мишка Кобилкіна, учня 3-го класу ЗОШ №3 розчулила присутніх до сліз:

"Прадедушка, прадедушка, он всю прошёл войну,
От Волги и до самого Берлина.
Прадедушка, прадедушка, он защищал страну,
Он защищал жену свою и сына.

Прадедушка, прадедушка, он жизнью рисковал,
Чтоб опять запели в небе птицы,
И стало небо голубым, и смех не угасал,
И чтобы мне на белый свет родиться,
И чтобы мне на белый свет родиться!"


Міський голова Юрій Котенко, військовий комісар Сергій Балабуха та ветеран війни, бойовий льотчик Олександр Григорович Михайлюк, який пройшов війну від Житомира до Берліна, побажали сфотографуватися з юним співаком. Запросили і його викладача з вокалу Юрія Лучку.


Секретар міської ради Зінаїда Климчук, вітаючи присутніх зі святом, дякувала ветеранам за честь, мужність, відвагу, за наше мирне життя.



Від імені ветеранів війни учасників мітингу вітав енергійний, оптимістичний капітан першого рангу Микола Климентійович Доненко. Мимоволі виникло запитання: звідки беруться сили у сивочолого ветерана, який виглядав впевненіше багатьох чоловіків, молодших від нього на десятки років?..

Урочистою ходою від Вічного вогню учасники мітингу вирушили до парку культури імені Тараса Шевченка. На Центральній площі міста на той час уже вишикувався дівочій духовий оркестр з міста Кременчука. Під чудові маршові мелодії навіть найстарші учасники ходи змогли пройтися головною вулицею міста. По дорозі до них приєдналися ще кілька десятків людей, а обабіч дороги стояли і аплодували сотні жителів міста.



У парку культури і відпочинку ветеранів зустрічали не тільки квітами і аплодисментами, а й обідом з польовою кашею. Грав духовий оркестр, створюючи радісний настрій у всіх присутніх. Ветерани, оточені увагою, із задоволенням спілкувалися з нами – журналістами.



Пречудовий настрій демонстрували і передавали іншим Віталій Віталійович Мільохін – голова ради ветеранів Світловодської міської організації ветеранів України та Іван Гаврилович Попов – голова ради ветеранів Кременчуцької ГЕС. Іван Гаврилович радісно доповів нам, що вчора він побував в гостях у 29 ветеранів ГЕС і від імені адміністрації підприємства вручив кожному по 300 грн., щоб вони відзначили свято і полікувались.


Галина Кузьмівна Коковіна – учасник бойових дій – розповіла, що приїхала до Світловодська з Магаданської області, коли вийшла на пенсію, зараз їй вже 91 рік і відчуває вона себе "в пределах возраста". Прийшла на свято сама, бо чоловік помер, а діти, онуки і правнуки живуть у далекому Санкт-Петербурзі. У побуті їй допомагає Територіальний центр.


До чого ж симпатично виглядала подружня пара – Петро Павлович та Любов Петрівна Кисельови! Усміхнені, святково вдягнені, оптимістично налаштовані! Петру Павловичу – учаснику бойових дій, інваліду війни у вересні виповниться 90 років, дружині – лише 82. Любов Петрівна з сумом констатує: ветеранів з кожним роком все менше, квітів теж, але треба відзначати День Перемоги, щоб молодь не забувала, якою ціною завойовано мир.


Свято продовжувалось, виїзна торгівля напоями, випічкою, солодощами, шашликами могла задовольнити і значно більшу кількість відпочиваючих. Діти розважалися на старих і нових атракціонах. А за всім цим дійством пильно слідкували правоохоронці.