Чому не цвітуть троянди, а містом гуляє сокира… Світлій пам’яті Григорія Губського присвячується
Серед останніх документів Громадської ради я знайшла власноруч написаний (лівою рукою) Губським Григорієм Назаровичем текст, як виступ на Громадській раді 30 липня 2015 року, а через декілька днів перестало битися його серце…
^ Реклама ^Практично до останніх днів і хвилин свого життя Григорій Назарович вболівав за місто, за його зелені легені і красу. Хай цей опублікований його виступ буде нам його посмертним ЗАПОВІТОМ!
— Ще не так давно наш мальовничий красень Світловодськ залишав незабутнє враження — Світловодськ називали містом-парком за охайністю, впорядкованістю і зеленою привабливістю. І що ми сьогодні бачимо? Померкла краса і майже зовсім зникло квіткове оформлення міста, газони і клумби вкриваються амброзією. Тільки вже соромно й назвати: у царстві амброзії — легені міста.
Наш парк втрачає своє призначення, масові вирубки дерев і кущів. Містом гуляє сокира — плачуть тополі. Обеліск Слави — місце святиня, а перетворився в пустир-толоку, квіткове оформлення відсутнє.
На згадку прийдешнім поколінням про ратні подвиги визволителів біля Вічного вогню було закладено Алею Слави — красунь берізок. Засохли, померкла краса, зникло квіткове оформлення і покрилось амброзією.
Хотілося б відчути відгуки патріотів свого міста, які б зосередилися на цьому жахливому стані, в якому опинився Світловодськ. Кому, як не обраній владі поновити занедбану за останні роки красу нашого міста, якою природа так щедро наділила наш наддніпрянський край?
Тож коли закінчаться ці бездуховні і принизливі часи? Як довго триватиме невизначеність?
Переможе здоровий глузд…
Григорій Губський,
голова комітету інвалідів Великої Вітчизняної війни.
— Ще не так давно наш мальовничий красень Світловодськ залишав незабутнє враження — Світловодськ називали містом-парком за охайністю, впорядкованістю і зеленою привабливістю. І що ми сьогодні бачимо? Померкла краса і майже зовсім зникло квіткове оформлення міста, газони і клумби вкриваються амброзією. Тільки вже соромно й назвати: у царстві амброзії — легені міста.
Наш парк втрачає своє призначення, масові вирубки дерев і кущів. Містом гуляє сокира — плачуть тополі. Обеліск Слави — місце святиня, а перетворився в пустир-толоку, квіткове оформлення відсутнє.
На згадку прийдешнім поколінням про ратні подвиги визволителів біля Вічного вогню було закладено Алею Слави — красунь берізок. Засохли, померкла краса, зникло квіткове оформлення і покрилось амброзією.
Хотілося б відчути відгуки патріотів свого міста, які б зосередилися на цьому жахливому стані, в якому опинився Світловодськ. Кому, як не обраній владі поновити занедбану за останні роки красу нашого міста, якою природа так щедро наділила наш наддніпрянський край?
Тож коли закінчаться ці бездуховні і принизливі часи? Як довго триватиме невизначеність?
Переможе здоровий глузд…
Григорій Губський,
голова комітету інвалідів Великої Вітчизняної війни.
Надія Мальцева
Фото: Сергій Тишко (архів)
Про благоустрій міста та статус 3-ї школи говорили громадські активісти
Відійшов у Вічність Губський Григорій Назарович
Громадська рада знову «поварилася у власному соку»
Світловодці відзначили 70-річчя визволення України від німецько-фашистських загарбників та вшанували героїв
Новий склад Громадської ради сформовано. Голову обиратимуть пізніше
^ Реклама ^
^ Реклама ^
