Михайло Плющ — боєць, патріот, пам'ять про якого живе у наших серцях
Минулого тижня минуло 40 днів, як в антитерористичній операції загинув наш земляк, мешканець села Подорожнє Михайло Плющ. Його згадують не лише родичі, близькі, односельці, бойові побратими, його згадуються всі, кому сьогодні боляче, що схід України — у вогні, і її кращі сини — гинуть. Він — один з сотень чи, може, й тисячі бійців, хто пішов захищати Батьківщину, і, на жаль, вже ніколи не повернеться…
11 липня на Луганщині у селі Зеленопілля відбувся бій між українськими військовими та терористами. Того дня бойовики з системи залпового вогню "Град" обстріляли підрозділи батальйонної тактичної групи з 24-ї механізованої, 72-ї механізованої та 79-ої аеромобільної бригади, в якій і служив Михайло. Внаслідок обстрілу загинуло близько 30 військовиків, близько двох сотень – поранено.
Ми телефоном зв’язалися з бойовими побратимами Михайла і попросили їх згадати той страшний день, згадати нашого земляка. Хлопці були небагатослівними. Воно й не дивно, адже за життя побували у пеклі: кількатижневе оточення, цілодобові обстріли як з боку терористів, так і з боку російської території, втрата друзів.
Олександр Долженко, молодший сержант:
Сергій Лимарь, капітан, командир батальйону:
11 липня важкопораненого Михйла Плюща привезли до Дніпропетровської обласної лікарні ім. Мєчнікова і прооперували. Медики боролися за його життя кілька годин. Зранку 12 липня Михайло помер, йому було лише 27…
ЗА ТЕМОЮ: Попрощатися з Михайлом Плющом — героєм неоголошеної війни — прийшли понад тисячу земляків
P.S. 9 серпня десантники 79-Миколаївської окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України після чотиримісячного перебування в зоні АТО і кількатижневого оточення на кордоні з Росією повернулися до місця дислокації в Миколаєві. Частина бійців зараз у відпустках, поранені – лікуються, техніка – відновлюється.
Ми телефоном зв’язалися з бойовими побратимами Михайла і попросили їх згадати той страшний день, згадати нашого земляка. Хлопці були небагатослівними. Воно й не дивно, адже за життя побували у пеклі: кількатижневе оточення, цілодобові обстріли як з боку терористів, так і з боку російської території, втрата друзів.
Олександр Долженко, молодший сержант:
— Нас обстрілювали з "Градів", я також того дня отримав поранення. Мишкові осколок потрапив у живіт, і йому, і мені наші медики надавали допомогу. Ми обоє були лежачими. Пізніше я дізнався, що Міша від тяжкого поранення помер. Хороший був хлопець, будував великі плани, мріяв, чим займатиметься, коли повернеться додому.
Сергій Лимарь, капітан, командир батальйону:
— Близько 5-ої ранку нас накрили "Градами". Коли ми шукали поранених, побачили, що у Мишка розпорений бік, його відтягли та почали перемотувати, потім завантажили на БМП (ред. — бойова машина піхоти), далі — на "вертушку" (вертоліт).
На ранок стало відомо, що Міша не вижив… Хороший був боєць, хотів, щоб швидше все це закінчилося, хотів побачитися з усіма домашніми, маму згадував…
На ранок стало відомо, що Міша не вижив… Хороший був боєць, хотів, щоб швидше все це закінчилося, хотів побачитися з усіма домашніми, маму згадував…
11 липня важкопораненого Михйла Плюща привезли до Дніпропетровської обласної лікарні ім. Мєчнікова і прооперували. Медики боролися за його життя кілька годин. Зранку 12 липня Михайло помер, йому було лише 27…
ЗА ТЕМОЮ: Попрощатися з Михайлом Плющом — героєм неоголошеної війни — прийшли понад тисячу земляків
P.S. 9 серпня десантники 79-Миколаївської окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України після чотиримісячного перебування в зоні АТО і кількатижневого оточення на кордоні з Росією повернулися до місця дислокації в Миколаєві. Частина бійців зараз у відпустках, поранені – лікуються, техніка – відновлюється.