Чому вони "голосували" ногами
Представники міськрадівських фракції Партії регіонів, Народної партії і КПУ запевняють що вони обома руками за реформування ЖКГ. Але вони переконані: те, що робить у цій царині мер, називається якось інакше.
Наступного дня після скандальної ХХІІІ сесії міськради (чит. "Сесія із трьохгодинним запізненням") найбільш виразні представники фракцій, які бойкотували її проведення — Любов Чекаленко і Станіслав Марищенко (ПР), Іван Маліновський (НП), Михайло Бур’янський (КПУ) — провели пресову конференцію для місцевих і кіровоградських ЗМІ ("Україна Центр", "Новини Кіровоградщини") аби донести громаді причини свого демаршу. І не лише…
^ Реклама ^Наступного дня після скандальної ХХІІІ сесії міськради (чит. "Сесія із трьохгодинним запізненням") найбільш виразні представники фракцій, які бойкотували її проведення — Любов Чекаленко і Станіслав Марищенко (ПР), Іван Маліновський (НП), Михайло Бур’янський (КПУ) — провели пресову конференцію для місцевих і кіровоградських ЗМІ ("Україна Центр", "Новини Кіровоградщини") аби донести громаді причини свого демаршу. І не лише…
Розпочинаючи, Маліновський сказав, що ця прес-конференція називається "Житлово-комунальні послуги: за і проти. Шляхи вирішення. Чи почує влада свою громаду?". Адже, висловив він колективну думку, реформи ЖКГ вкрай необхідно проводити ще "позавчора". Але те, як їх взявся проводити міський голова Юрій Котенко — насторожує і обурює одночасно…
Найбільш розлого причини цієї настороги і обурення розкрила почесний президент нашого депутатського корпусу Чекаленко. За її словами, ініційовані мером та проведені 11 листопада минулого року Громадські слухання, які, по суті, закріпили курс на ліквідацію ЖЕКів, дуже важко назвати легітимними.
Не вбачає позитиву у звільненні в авральному порядку та ще й у морози "під 30" начальників трьох ЖЕКів і Бур’янський, який цілком і повністю поділяє стурбованість своєї колеги.
У свою чергу Маліновський, як звичайний мешканець типової "хрущовки" з усіма її проблемами далекого від досконалості комунального сервісу, зазначив, що він і присутні разом з ним колеги аж ніяк не противляться реформуванню ЖЕКів. Як доповнення до цього він, ще і як голова ГО "Центр громадських досліджень" навів штришок — фрагмент із даних соціологічного опитування, які провів ЦГД напередодні серед 1200 світловодців.
Кармаліта про свої заробітки і про банківські "оборудки"
Випадково чи ні, але під кінець прес-конференції нам довелося пересіктись із одним із звільнених Котенком — вже колишнім начальником ЖЕК №2 Євгеном Кармалітою.
— Чи правда, — спитали ми, — якщо вірити штатному розкладові одного із наших ЖЕКів, який ми опублікували у минулому номері, ваші зарплати сягають 10 тисяч гривень на місяць?
— Про свої зарплати я вже доповідав на одній із недавніх сесій міськради. Але для вас можу повторити: згідно контракту з міським головою, разом із 22% премії і 10% надбавки, моя зарплата становила 3223 гривні.
— Тож, звідки взялися у офіційному ЖЕКівському документі і 7 тисяч для головного інженера, і 6 тисяч для головного бухгалтера?
— Річ у тім, що кожного разу, коли відбувається чергове підвищення зарплати, наші економісти прораховують нормативно-штатну чисельність і визначають, які саме зарплати повинні бути згідно тих мінімальних зарплат, що нараховуються у відповідності до закону "Про державний бюджет". Потім під ці величини робиться розрахунок штатного розкладу. І це не говорить про те, що саме ці суми осідають у наших кишенях… Врешті, це ж не платіжна відомість, а звичайний штатний розпис.
— Міський голова на "круглому столі" із громадськістю і партійцями повідомив, що ви зняли 7 тисяч гривень із вже заблокованого рахунку вашого ЖЕКу в "Ощадбанку", чим не оминули зацікавитись відповідні органи…
— Пояснюю, розрахунковий рахунок мого ЖЕКу знаходився у ВТБ-банку. Але ж люди можуть сплачувати квартплату там, де їм зручніше — не обов’язково її нести у ВТБ. Відтак, ці кошти акумулював у себе "Ощадбанк" і потім автоматично у відповідних строк, згідно угоди, переводив ці кошти на наш рахунок у ВТБ. Я повторюю — автоматично. Так, що твердження про зацікавленість мною відповідних органів не відповідає дійсності. А от щодо передачі житлового фонду від ЖЕКів на баланс УЖКГ, то згідно судового рішення від 2 грудня така передача призупиняється.
Віталій АСАУЛЕНКО
Фото автора
Найбільш розлого причини цієї настороги і обурення розкрила почесний президент нашого депутатського корпусу Чекаленко. За її словами, ініційовані мером та проведені 11 листопада минулого року Громадські слухання, які, по суті, закріпили курс на ліквідацію ЖЕКів, дуже важко назвати легітимними.
"А як інакше їх назвати, коли трохи більше трьох сотень людей, що зібрались того вечора у Палаці культури, за пару годин винесли рішення, яке стосується всього нашого 50-тисячного міста? Хто їх уповноважував? Переконана, таким доленосним рішенням мають передувати збори мешканців в кожному будинку, на яких влада мала би детально розписати людям, що і як вона реформуватиме та надати чіткі розрахунки своїх дій", — зазначила депутатка.
І як можна, продовжила вона, передавати цілі будинки з одного балансу на інший (від ЖЕКів до УЖКГ. Відмова начальників ЖЕКів №№ 2, 3, 5 Євгена Кармаліти, Павла Яковлєва та Микити Письменного виконувати цю передачу і послужила основною причиною їхнього звільнення. Прим. авт.) без згоди мешканців та ще у такий стислий термін, без обстеження будинків, без звірення технічної документації і облікових записів, а також — без фінансового наповнення. А без грошей, наголосила Чекаленко, навіть, для нефахівця зрозуміло, що такі реформи приречені на крах. "Адже, згідно заявки нашого УЖКГ, на проведення капітального ремонту всього житлового фонду міста потрібно щонайменше 18 мільйонів гривень — сума для нашого бюджету не підйомна… Варто зазначити, що подібна до нашої ситуація носить загальнодержавний характер. І не випадково президент Янукович дав вказівку уряду переглянути держбюджет на цей рік з метою виділення коштів на місця для капітального ремонту житлового фонду. Ось де нам треба шукати підґрунтя для нашого реформування — розробляти відповідні фахові програми і добиватися для їхньої реалізації виділення коштів з держбюджету. А що відбувається у нас?".
Задля наочності, депутатка продемонструвала аркуш паперу, який видали їй у виконкомі на вимогу надати План грядущого реформування. "Ви тільки погляньте на оцей витвір!, — вигукнула вона. — Виявляється увесь план реформування ЖЕКів у нас розмістився на одній сторінці з начертаними на ній квадратиками. Ні тобі економічних розрахунків, ні штатного розкладу до і після реформування… Думаю, не випадково під цим шедевром відсутні підписи відповідальних осіб".
Ось чому, вела далі Чекаленко, вона від імені своєї фракції звернулася до Котенка про включення до порядку денного ХХІІІ сесії питання про призупинення такого, з дозволу сказати, реформування, бо з таким його планом та названими вище іншими причинами, воно, за словами депутатки, завше змахує або на велику дурню, або на велику авантюру. Та на жаль, резюмувала Чекаленко, мер не прислухався до побажань депутатської більшості. Що власне і стало причиною відсутності на сесії 22-х обранців…Не вбачає позитиву у звільненні в авральному порядку та ще й у морози "під 30" начальників трьох ЖЕКів і Бур’янський, який цілком і повністю поділяє стурбованість своєї колеги.
"Мені здається, що навіть і міський голова не знає, яким буде кінцевий результат своїх реформ — немає ані конкретних розрахунків, ані обґрунтувань. А практику, коли все зноситься, щоб потім на руїнах починати будувати ми вже проходили неодноразово".
У якості красномовного прикладу він назвав колись потужне УЖКГ з безліччю структурних підрозділів, чисельним транспортним парком, яке на рубежі нульових років подробили на кілька окремих КП. "І де вони зараз? Одні ледь животіють, інші, як "Зелене господарство", порізали на металобрухт", — сказав депутат.
"Щось подібне, — доповнила Чекаленко, — відбувається із нашими ЖЕКами — звільнені начальники сигналізують, що наразі ЖЕКівське майно вивозиться кудись у невідомому напрямку"…
У свою чергу Маліновський, як звичайний мешканець типової "хрущовки" з усіма її проблемами далекого від досконалості комунального сервісу, зазначив, що він і присутні разом з ним колеги аж ніяк не противляться реформуванню ЖЕКів. Як доповнення до цього він, ще і як голова ГО "Центр громадських досліджень" навів штришок — фрагмент із даних соціологічного опитування, які провів ЦГД напередодні серед 1200 світловодців.
"Так от, — сказав Маліновський, — серед відповідей на анкетні запитання я б назвав симптоматичними такі: переважна більшість опитуваних висловила сумнів щодо правдивості інформації про роботу ЖКГ міста, і майже 100% відповіли, що їхні очікування позитиву від діяльності новообраної міської влади не справдились".
А ще обранця бентежить, що виконком на чолі з Котенком, усамітнившись від переважної більшості депутатського корпусу, займається якоюсь малозрозумілою справою, яку вони (прибічники Котенка, прим. авт.) охрестили реформою ЖКГ. "А я, наприклад, не знаю що відповідати своїм виборцям, коли вони мене питають, що то воно відбувається з ЖЕКами. Чи може мені показувати їм оцей папірець із квадратиками, який щойно продемонструвала вам Любов Макарівна?", — не без сарказму запитав Маліновський.
А намагання влади мати за зразок реформування Славутич він назвав далеко не кращим рішенням. "Як можна порівнювати місто енергетиків Чорнобильської АЕС, середній вік котрих 30 років і з середніми зарплатами там у п’ять тисяч гривень із нашим депресивним містом, де кожен третій мешканець досяг пенсійного віку? І чи погодяться наші переважно незаможні мешканці переймати тамтешню практику виселення з помешкань за борги по квартплаті — що так схвально оцінила в газеті "Світловодськ вечірній" наша делегація, яка їздила до Славутича переймати досвід. І ще, наш голова весь час посилається на Програму реформування ЖКГ Світловодська, яка була схвалена у 2006 році. Ви мені вибачте, але я цього не розумію — робити реформу за "лекалами" 6-річної давності, коли в успішних щодо реформ ЖКГ містах подібні Програми коригуються ледь не щомісяця".
Кармаліта про свої заробітки і про банківські "оборудки"
Випадково чи ні, але під кінець прес-конференції нам довелося пересіктись із одним із звільнених Котенком — вже колишнім начальником ЖЕК №2 Євгеном Кармалітою.
— Чи правда, — спитали ми, — якщо вірити штатному розкладові одного із наших ЖЕКів, який ми опублікували у минулому номері, ваші зарплати сягають 10 тисяч гривень на місяць?
— Про свої зарплати я вже доповідав на одній із недавніх сесій міськради. Але для вас можу повторити: згідно контракту з міським головою, разом із 22% премії і 10% надбавки, моя зарплата становила 3223 гривні.
— Тож, звідки взялися у офіційному ЖЕКівському документі і 7 тисяч для головного інженера, і 6 тисяч для головного бухгалтера?
— Річ у тім, що кожного разу, коли відбувається чергове підвищення зарплати, наші економісти прораховують нормативно-штатну чисельність і визначають, які саме зарплати повинні бути згідно тих мінімальних зарплат, що нараховуються у відповідності до закону "Про державний бюджет". Потім під ці величини робиться розрахунок штатного розкладу. І це не говорить про те, що саме ці суми осідають у наших кишенях… Врешті, це ж не платіжна відомість, а звичайний штатний розпис.
— Міський голова на "круглому столі" із громадськістю і партійцями повідомив, що ви зняли 7 тисяч гривень із вже заблокованого рахунку вашого ЖЕКу в "Ощадбанку", чим не оминули зацікавитись відповідні органи…
— Пояснюю, розрахунковий рахунок мого ЖЕКу знаходився у ВТБ-банку. Але ж люди можуть сплачувати квартплату там, де їм зручніше — не обов’язково її нести у ВТБ. Відтак, ці кошти акумулював у себе "Ощадбанк" і потім автоматично у відповідних строк, згідно угоди, переводив ці кошти на наш рахунок у ВТБ. Я повторюю — автоматично. Так, що твердження про зацікавленість мною відповідних органів не відповідає дійсності. А от щодо передачі житлового фонду від ЖЕКів на баланс УЖКГ, то згідно судового рішення від 2 грудня така передача призупиняється.
Віталій АСАУЛЕНКО
Фото автора