Там, де росте надія: історія квітів, полуниці й спокою в серці Іванівки

Ранок Тамари Мирної — це шепіт роси, аромат хризантем і стигла полуниця на долоні. Вже кілька років її дні починаються не з кави, а з розмов із рослинами. "Я вітаюся з ними, і вони мені відповідають — своїм цвітінням", — усміхається жінка.
^ Реклама ^
Після того, як у рідному селі Іванівці закрили школу, де Тамара працювала бібліотекаркою та вчителькою, вона не впала у відчай. Почала вирощувати полуницю.
Тепер на її ділянках — понад 23 сорти цієї ягоди і більше восьмисот кущів хризантем.
Квіти й ягоди стали для неї справжньою терапією. У складні часи війни вони дарують їй сили і спокій.
Її хризантеми буяють кольорами, а поруч — квіткова фотозона, арка, лавка, плетені кашпо з ротангу. Там можна просто посидіти з термосом чаю, зробити світлину, або просто мовчки вдихнути красу, що лікує серце.
Вона не лише вирощує, а й ділиться: створила YouTube-канал, продає саджанці, знайомить людей із секретами догляду за рослинами. І при цьому зберігає в собі дивовижну довіру до світу.
Серед шуму новин, турбот і тривог її сад — мов тихе свято життя. Там кожен може знайти хвилину для себе. Там пахне не лише квітами, а й вдячністю.
Якщо вам бракує спокою — приїдьте в Іванівку. Там, серед квітів Тамари Мирної, він живе.
Повну історію читайте на сайті "Вісник Кіровоградщини".
"Коли світ захворів ковідом, я захворіла полуницею", — ділиться Тамара Мирна.
Тепер на її ділянках — понад 23 сорти цієї ягоди і більше восьмисот кущів хризантем.
Квіти й ягоди стали для неї справжньою терапією. У складні часи війни вони дарують їй сили і спокій.
"Поки росте краса — росте і надія", — каже Тамара.
Її хризантеми буяють кольорами, а поруч — квіткова фотозона, арка, лавка, плетені кашпо з ротангу. Там можна просто посидіти з термосом чаю, зробити світлину, або просто мовчки вдихнути красу, що лікує серце.
Вона не лише вирощує, а й ділиться: створила YouTube-канал, продає саджанці, знайомить людей із секретами догляду за рослинами. І при цьому зберігає в собі дивовижну довіру до світу.
"Ніколи не було випадків вандалізму. Ми просто віримо в людей", — каже вона.
Серед шуму новин, турбот і тривог її сад — мов тихе свято життя. Там кожен може знайти хвилину для себе. Там пахне не лише квітами, а й вдячністю.
Якщо вам бракує спокою — приїдьте в Іванівку. Там, серед квітів Тамари Мирної, він живе.
Повну історію читайте на сайті "Вісник Кіровоградщини".























Богдан Дроздов
Фото: автора




Храмове свято в Іванівці
День Іванівки відбувся онлайн
Умілиці з Іванівки вишили рушник-оберіг українського народу
Іменини душевних сіл Світловодщини
Спільними зусиллями створюються умови для якісної освіти і медицини (ДОПОВНЕНО)
Хто не знає Івана Яковича Середу?
