^ Реклама ^

Там, де росте надія: історія квітів, полуниці й спокою в серці Іванівки

Богдан Дроздов Вчора, 20:02

Ранок Тамари Мирної — це шепіт роси, аромат хризантем і стигла полуниця на долоні. Вже кілька років її дні починаються не з кави, а з розмов із рослинами. "Я вітаюся з ними, і вони мені відповідають — своїм цвітінням", — усміхається жінка.

^ Реклама ^

Після того, як у рідному селі Іванівці закрили школу, де Тамара працювала бібліотекаркою та вчителькою, вона не впала у відчай. Почала вирощувати полуницю.

"Коли світ захворів ковідом, я захворіла полуницею", — ділиться Тамара Мирна.

Тепер на її ділянках — понад 23 сорти цієї ягоди і більше восьмисот кущів хризантем.

Квіти й ягоди стали для неї справжньою терапією. У складні часи війни вони дарують їй сили і спокій.

"Поки росте краса — росте і надія", — каже Тамара.

Її хризантеми буяють кольорами, а поруч — квіткова фотозона, арка, лавка, плетені кашпо з ротангу. Там можна просто посидіти з термосом чаю, зробити світлину, або просто мовчки вдихнути красу, що лікує серце.

Вона не лише вирощує, а й ділиться: створила YouTube-канал, продає саджанці, знайомить людей із секретами догляду за рослинами. І при цьому зберігає в собі дивовижну довіру до світу.

"Ніколи не було випадків вандалізму. Ми просто віримо в людей", — каже вона.

Серед шуму новин, турбот і тривог її сад — мов тихе свято життя. Там кожен може знайти хвилину для себе. Там пахне не лише квітами, а й вдячністю.

Якщо вам бракує спокою — приїдьте в Іванівку. Там, серед квітів Тамари Мирної, він живе.

Повну історію читайте на сайті "Вісник Кіровоградщини".