Рукодільниці вишили рушник "Дерево миру, дерево життя", використовуючи елементи орнаментального письма. За допомогою цих елементів передали перебіг нинішніх подій, закодували на полотні мир, добро, спокійне та щасливе життя для себе і для прийдешніх поколінь, що опирається на силу роду. Для втілення задуму обрали техніку вишивки хрестиком. На рушнику приблизно 65 500 хрестиків.

Авторки підготували детальний опис закодованих смислів. Так, наприклад, квіти символізують цвіт української нації; великі квадрати, об’єднані тонкою пунк-
тирною лінією, уособлюють континенти та країни, які підтримують нашу країну у боротьбі з ворогом; ромби символізують динамічну матерію: літаки, танки, байрактари, за допомогою яких українці протистоять нападникам; є дерево життя, яке уособлює матерію і духовність. По краю рушника написи "Слава Україні" та рядки молитви "Спаси і сохрани". Середина рушника — чиста, без візерунку, то є небо, місце Бога, космос, чистий аркуш паперу, на котрому кожен сам здатен створити своє щасливе майбутнє. Умілиці залишили і свій закодований підпис: Ольга та Орина. Це директорка Іванівського сільського Будинку культури Ольга Білик та жителька села Орина Покотило. Вони найбільше працювали над розробкою орнаменту та власне самою вишивкою. Але до створення рушника долучилися усі умілиці Іванівки, як її корінні жительки, так і вимушені переселенки із зони бойових дій, які знайшли прихисток у селі. До речі, деякі з яких ніколи не тримали в руках голку, але навчилися і доклалися до створення унікальної вишивки.

Ольга Білик: