Четвер, 18 квітня 2024
ТОП-новини Добрі справи

Світловодська «Тепла справа» знає свою справу Новина з фото

Світловодська «Тепла справа» знає свою справу
Своє волонтерське об’єднання вони називають "Тепла справа", бо шиють флісовий одяг для військовослужбовців, а нещодавно стали виготовляти хімічні грілки. Робота налагоджена, продукція їде на передову з кожним волонтерським рейсом. От тільки є потреба у допомозі майстра з ремонту швацьких машинок, бо механізми не витримують обсягів навантаження.


Волонтерське об’єднання "Тепла справа" працює на базі Світловодської бібліотеки-філії №2, яка стала своєрідним штабом, де можна кроїти, забрати заготовки чи залишити пошиті речі. Згуртувалися стихійно: у частини близькі чи рідні в ЗСУ, хтось сам шукав змогу допомагати, хтось випадково дізнався про волонтерство, але не зміг залишитися осторонь.

Розпочали роботу у вересні минулого року, коли вирішили утеплити українських бійців і бійчинь. Через волонтерів, які безпосередньо тримають зв'язок з військовими, дізналися про їхні потреби і для підсилення централізованого забезпечення формою стали шити бафи, шапки, балаклави, а згодом натільну білизну — утеплені шорти і жилети. Адже такі речі потрібні не в одному екземплярі, бо їх можна елементарно загубити або забруднити, тож хай воїн одягне нову річ і краще себе почуває, вважають волонтерки. Із осені і дотепер вони пошили близько тисячі виробів. Тканину закуповують за благодійні внески, працюють безоплатно, це дозволяє вийти на середню собівартість одного виробу — 25 гривень. Це максимально ефективне використання грошей, які жертвують їм благодійники. Передають речі через рідних і друзів воїнів та перевірених світловодських волонтерів: Дарію Ільїну, Юрія Сичова, Лілію Фроленкову, об'єднання учасників бойових дій "Центральний щит Гелон". Взаємодіють з волонтерами й з інших питань. Наприклад, спілка ветеранів війни, учасників АТО/ООС "Іволга" надала нитки і подвійні голки для машинок, "Гелон" та Філіп Гончаров надавали тканину й обрізки тканини. Усе це безоплатно. Такий бартер важливий, щоб максимально ефективно допомагати передовій.

Учасниці "Теплої справи" визнають, що у них мало фотозвітів від військових з їхньою продукцією:

"Ми розуміємо, що солідно фотографуватися зі старлінком, з автівкою, а не в утеплених шортах, але ми точно знаємо, що від нашого одягу та головних уборів бійцям і бічиням тепліше воювати".



Наталія Басенко, техпрацівниця Світловодської бібліотеки-філії №2:

— Я мама двох синів-воїнів, які на фронті з перших днів великої війни. Тож як я можу бути осторонь допомоги війську? У бібліотеці ми збираємо банки для окопних свічок, які роблять моя донька Анастасія Цвень і її сім’я. Я розкладаю тканину для розкрою і шию. Тканина лежить на столі в читацькій залі, тож багато відвідувачів та відвідувачок бібліотеки бачать це і пропонують свою допомогу у пошитті або приносять нитки чи гроші.


Ксенія Басенко, студентка ІІІ курсу Світловодського політехнічного фахового коледжу Центральноукраїнського національного технічного університету:

— Допомагаю мамі, Наталії Басенко, розкроювати тканину та вкладати резинки в бафи. Навчанню це ніяк не заважає, завжди можна знайти вільний час для допомоги.


Тетяна Попічко, у минулому вихователька дитсадків "Васильок" і "Чайка":

— Раніше шила нескладні речі для себе, тепер допомагаю шиттям нашим воїнам. Відкладаю все і попри втому закінчую необхідну кількість, коли на передову вирушають волонтерські екіпажі. Коли побачила обрізки флісу, виникла ідея шити подушечки: все ж таки не на голу землю хлопці й дівчата сідатимуть чи під голову підкладуть. Цілковито підтримує мене син Олександр Попічко, який теж займається волонтерською діяльністю.


Інна Федорова, медсестра дошкільного навчального закладу №14:

— Вдома шила торбинки (сміється), та чому простоювати — взялася за шапки та балаклави. Мій чоловік в ЗСУ, тож стараюся допомагати, чим можу.

Шукаємо майстра, який лагодитиме нам наші сучасні побутові швацькі машинки, які не витримують таких великих навантажень. А може в когось є машинки старих часів або й промислові — охоче приймемо їх у користування — будемо вдячні.


Таміла Полякова, завідувачка господарства дошкільного навчального закладу №14:

— Моя колежанка Інна (Федорова) принесла на роботу тканину і сказала, що треба шити бафи. Треба, значить, треба. Допомагаю збирати картон на окопні свічки, долучаюся до збору продуктів — увесь час у русі. У мене немає близьких людей на війні, але я живу в цьому місті з народження, тож знаю багатьох, хто пішов нас захищати, і вболіваю за кожного з них та допомагаю, чим можу. Ось за ніч зв’язала пару шкарпеток, адже увечері чергова відправка.


Світлана Петрова, вимушена переселенка з Енергодара Запорізької області:

— Виїхала з Енергодара 9 березня 2022 року у Світловодськ до рідних. Мій чоловік у 2014 році воював добровольцем. На жаль, помер у 2020 році від коронавірусної інфекції. Син зараз в ЗСУ. Із початком повномасштабного вторгнення я сама в’язала шкарпетки і відсилала за запитами, які знаходила в соцмережах. У грудні зайшла за книгами в бібліотеку, побачила, як жінки кроять, запитала, чи треба допомога. Мені ще вдалося сюди переправити побутову техніку, серед якої була і швацька машинка. Тепер шию, продовжую в’язати шкарпетки. На кожну пару прикріпляю синьо-жовту смужку, на якій вказую розмір і пишу: "Героям слава".


Олександра Дешевенко, фахівчиня з охорони праці Світловодської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІІІ ступенів №2 Кіровоградської обласної ради, за сумісництвом вчителька трудового навчання:

— У день початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну я вирішила, що допомагатиму фронту. Спочатку робила заготовки на кікімори, плела маскувальні сітки у школах міста. А вдома наша сім’я виготовляє кікімори, на сьогодні передали 21 виріб. Згодом стала шити балаклави. Знедавна шию теплі шорти майже промисловими масштабами, а також сама розробила і пошила у спальники вкладиші, що заміняють постільну білизну в польових умовах. Відключення електрики не стають на заваді. При лампочці від повербанку зі своїми дітьми викроюємо, а як тільки вмикають електрику, ми вже напоготові: три, два, один — і почали шити. Разом з колективом підтримуємо випускників нашої школи-інтернату, які зараз на фронті, надсилаючи їм флісові речі.


Світлана Дерев’янко, бібліотекарка Світловодської бібліотеки-філії №2:

— Працюю у бібліотеці понад 20 років і знаю, що наші заклади завжди були відкриті для громади міста. Із 2014 року ми працювали з дітьми, батьки яких були учасниками АТО/ООС, з вимушеними переселенцями. В останні місяці у нас з’явилося близько ста нових читачів з числа внутрішньо переміщених осіб. Багато з них виявляють своє бажання допомагати одне одному й українській армії: приносять баночки для свічок, продукти, одяг, книги, гроші. Зручно, що у нас завжди відчинено в робочий час, тож будь-хто може завітати для вирішення необхідних питань.


Лариса Пономаренко, завідувачка Світловодської бібліотеки-філії №2:

— Я працюю у бібліотечній сфері з 2001 року. Дійсно, бібліотека завжди була і залишається культурним осередком життя нашої громади. У перші дні повномасштабної російсько-української війни я зі Світланою Миколаївною (Дерев’янко) не змогли сидіти вдома: ходили нарізати тканину і плели сітки. Із часом повернулися до основної діяльності, а з осені минулого року у нашому закладі розгорнули роботу волонтери "Теплої справи", і тепер ми разом наближаємо нашу перемогу.


Єлизавета Донець, тренерка з фітнесу:

— Я дружина військовослужбовця. У цій справі дію як організаторка. Я на телефоні, я в соцмережах. Моя задача забезпечити кожну з волонтерок тканиною і зробити так, щоб наші вироби не лежали, а якнайшвидше відправлялися на передову. Слідкую за тим, щоб не було простою, а інколи спеціально його влаштовую, аби жінки відпочили (звучать здивовані вигуки інших волонтерок).

Новинка в нашому асортименті — багаторазові соляні грілки, так званий "гарячий лід", начинку для яких я варю вдома на кухні.

Дякую своєму батьку Юрієві Сідненку, який допомагає нам і як водій, і як вантажник, особливо, коли носить ці величезні рулони тканини. Я щаслива, що познайомилась з жінками із добрими серцями і золотими руками. Ми надихаємо одна одну, коли розробляємо нові моделі виробів. Інколи я виступаю мотиваторкою до дії і кажу, що все вийде. Коли я не впевнена, що зможу щось організувати, то слова підтримки чудових жінок просто будять мою продуктивність!

У "Теплій справі" ми реалізовуємо своє прагнення підтримати українських солдатів. Ми не можемо вберегти їх від всього, але хоча б захистити від морозу в наших силах. Вдячна всім, хто переказує кошти. Ваші внески — рушійна сила допомоги!
Світловодська «Тепла справа» знає свою справу
Світловодська «Тепла справа» знає свою справу
Світловодська «Тепла справа» знає свою справу
Світловодська «Тепла справа» знає свою справу
Світловодська «Тепла справа» знає свою справу
Світловодська «Тепла справа» знає свою справу
Світловодська «Тепла справа» знає свою справу
Світловодська «Тепла справа» знає свою справу
Світловодська «Тепла справа» знає свою справу
Світловодська «Тепла справа» знає свою справу
Світловодська «Тепла справа» знає свою справу
Світловодська «Тепла справа» знає свою справу



Інформація
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.

Партнери:


Top