Закон України "Про освіту" визначає наступні основні форми здобуття освіти:

• інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);
  
• індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві);
  
• дуальна.
  

Для школярів наразі найбільш поширені форми навчання: очна денна, дистанційна, екстернатна та сімейна (домашня).

Очне денне навчання, або як зараз кажуть офлайн, всім знайоме. З дистанційною формою навчання ми познайомились "завдяки" COVID-19.

Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат) — це спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присудження освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства.

Екстернат стане в нагоді тим хто тимчасово виїхав з дітьми за кордон і планує поєднувати навчання в іноземній та український школах.

Сімейна (домашня) форма здобуття освіти — це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства.

Законодавство України та Міністерство освіти та науки України дає можливість батькам обирати форму навчання для своїх дітей. За коментарем першого заступника міністра освіти і науки Андрія Вітренка:



Також нагадую, що батьки відповідно до Закону України "Про освіту" є учасниками освітнього процесу і мають певні права та обов’язки (стаття 55 Закону), зокрема, батьки мають право:

• обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти;
  
• брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу освіти;
  
• брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану тощо.
  

Батьки серед іншого зобов’язані:

• сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;
  
• поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;
  
• формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;
  
• виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України.
  

Лише шляхом поєднання зусиль вчителів та батьків вдасться в цей складний час забезпечити освітній процес та розвиток наших дітей.