Четвер, 14 грудня 2017
Кіровоградщина

Посада усмішки, витримки і шаленого темпу Один день з Сергієм Ларіним

Посада усмішки, витримки і шаленого темпу Один день з Сергієм ЛарінимДоброго ранку! – сказав він зі звичною посмішкою на обличчі. Одягнений у світло-сірий костюм, бадьорий, у гарному настрої запросив до свого кабінету. На столі – сила-силенна документів, комп'ютер, поруч тумбочка, на якій телевізор, позаду два стяги – області й державний, над робочим місцем – фото Президента…
Ледь чутно грає мелодія Пола Моріа. Господар кабінету пояснює, що музика надихає і налаштовує на роботу. Саме так ось уже п'ятий місяць поспіль розпочинається робочий день губернатора Кіровоградщини Сергія Ларіна. Попереду – маса зустрічей, переговорів, візитів і, звичайно, спілкування з людьми, сподівання яких губернатор має виправдати. Адже він – представник команди Президента на Кіровоградщині, а значить – прийшов наводити порядок. І гасло "Будуємо нову Кіровоградщину разом" втілює в життя кожного дня – а це передбачає безперервну та важку працю…
Сергій Ларін розповідає, що вранці каву не п'є. Обходиться склянкою води. До речі, фахівці кажуть, що це – дуже здорова звичка. Однак снідає обов'язково. Надає перевагу мюслям місцевого виробництва – Новоукраїнського КХП (ось вам і новий слоган – "Прокидайся патріотом! Снідай кіровоградським!" – Авт.). Після вранішніх процедур губернатор іде на роботу (переходить двір облдержадміністрації, адже мешкає у кімнаті службового готелю)…

О 9:17 у кабінет голови ОДА заходить помічниця Ольга. Узгоджує розпорядок дня шефа. Далі губернатор підписує необхідні документи, переглядає розпорядження, що надійшли зі столиці, розбирає пошту і паралельно дивиться у записі новини минулого дня. Протягом усього цього часу дзвонить то один, то інший телефон.

За 40 хвилин помічниця йде, а тим часом губернатор телефонує своєму колишньому колезі по Верховній Раді, аби привітати із Днем народження. Вираз обличчя тут же змінюється: образ серйозного чиновника зник. Сергій Ларін посміхається, бажає імениннику усіх земних благ. Розповідає про своє життя у Кіровоградській області. Каже, що тут вже освоївся, регіон і люди йому подобаються. Єдине, доводиться багато працювати. Проте він не скаржиться. Роботу любить.

Посада усмішки, витримки і шаленого темпу Один день з Сергієм ЛарінимПісля нетривалої розмови Ларін іде на прийом громадян.

10:00. У невеликому коридорі на губернатора уже чекають відвідувачі. Це – пересічні мешканці області, які вважають керманича регіону останньою інстанцією, людиною, яка може подолати безвладдя на місцях, вирішити проблему, зрештою, просто вислухати. Сергій Ларін приймає людей у невеликому кабінеті. Поруч – чиновники, що відповідають за конкретні напрямки.

Першим своїми проблемами ділиться інвалід війни. Просить допомогти з санаторним лікуванням, що передбачає й поїздку супроводжуючої особи – самотужки пересуватися йому не під силу. Вислухавши ветерана та отримавши інформацію від підлеглих, Ларін сказав, що дане питання можна вирішити оперативно. Найближчим часом літній чоловік разом із помічником поїде поправляти здоров'я до Алушти.

Наступною до кабінету увійшла четвірка ліквідаторів ЧАЕС. Чоловіки були аж надто емоційними, говорили на підвищених тонах, показували чимало документів… Вже не перший рік вони оббивають пороги судів, стикаються з хамством посадовців, а здобути право на належні їм пенсійні виплати не можуть. Ларін спокійно вислухав, зазначив, що чиновники повинні з повагою ставитися до людей і доручив, аби керівництво місцевого Пенсійного фонду розібралося із тими працівниками, які дозволяють собі некоректну поведінку стосовно відвідувачів. Він також попросив тиждень, аби вивчити дане питання і розпорядився найближчим часом організувати нараду в обласній адміністрації з проблем чорнобильців.

Сергій Миколайович підкреслив: проблема із виплатами ліквідаторам існує не перший день. Але попередній уряд настільки захопився виборами й іншими політичними маневрами та інтригами, що його членам було просто ніколи її вирішувати.

Людям потрібно допомагати, а не відсторонюватися, – наголосив він.

Нарікали відвідувачі і на відсутність приміщення для їх спілки. Мовляв, там, де вони були до цього часу, орендодавці створили непосильні умови, тож довелося піти. На сьогоднішній день організація чорнобильців без даху над головою. На це Ларін відреагував миттєво – наказав, аби у найкоротші терміни його підлеглі цю прогалину виправили.

Об 11:07 на прийом до Ларіна прийшов кіровоградець Анатолій Швець. З ходу пенсіонер заявив, що знає, як потрібно вирішувати проблеми обласного центру. Зокрема, каже, потрібен молокозавод, необхідно відновити народний контроль, припинити виплачувати зарплату в конвертах, а також забрати усе награбоване місцевими олігархами і віддати міській громаді.

Чи то жартуючи, чи усерйоз, але Сергій Миколайович зазначив, що думка літнього чоловіка про народний контроль йому сподобалася особливо. І це потрібно взяти на замітку.

Та з-поміж глобальних ідей, пенсіонер розповів, що, будучи керівником будівельного підприємства, виїздив у Чорнобиль, коли там вибухнув реактор. Після цього частину життя мав статус ліквідатора. Та в один день усе змінилося – його позбавили статусу. Сьогодні ж він витрачає свій час та сили на те, аби його відновити. Ларін пообіцяв розібратися із цією проблемою.

11:42 в кабінет увійшов чоловік. Він одразу сказав, що його питання не займе багато часу у губернатора. Кіровоградець розповів, що уже понад два роки ходить по судах, аби змусити державу виплатити йому півтори тисячі гривень, бо він є учасником бойових дій. Незважаючи на те, що Феміда на боці мешканця обласного центру, гроші йому виплачувати не поспішають. Голова обласної адміністрації запропонував написати заяву на отримання ним матеріальної допомоги на згадану суму – проблема вирішиться швидко та без юридичних "гачків".

Через 5 хвилин перед Сергієм Ларіним сидів уже мешканець Олександрії. Чоловік звернувся до Ларіна з проханням відродити у місті обласного значення пільговий проїзд, бо маршрутки, які там працюють, не хочуть перевозити таких пасажирів.

Голова ОДА відреагував на це повідомлення доволі жорстко. Сказав, що потрібно позбавляти ліцензій тих перевізників, які відмовляються надавати послуги пільговим категоріям населення. Аби вияснити, хто саме не виконує умови тендерів – розпорядився створити мобільну групу, до складу якої повинні увійти відповідальні за транспорт чиновники та журналісти обласного телебачення. Власне, вони і мають провести спільну перевірку: одні виявлятимуть порушення, інші документуватимуть.

Олександрієць підіймав ще чимало питань, які стосуються життєдіяльності міста. Зокрема, тарифної політики. Вислухавши нарікання відвідувача, Сергій Миколайович пояснив, що вже найближчим часом самоуправство міських чиновників у встановленні тарифів скінчиться. Адже, ідея Президента щодо запровадження єдиної в усіх регіонах держави тарифної сітки на комунальні послуги поступово втілюється в життя.

Останнім візитером під час прийому громадян став ветеран війни. Зайшовши до кабінету і побачивши керманича області, той розплакався. Крізь сльози літній чоловік, у якого на грудях було з кілька десятків медалей, розповів про свою біду. Дідусь скаржився на те, що кілька місяців тому у нього вийшла з ладу газова колонка. Грошей на купівлю нової у нього нема. Враховуючи власні заслуги перед країною, він якось звернувся до мера Кіровограда Володимира Пузакова з надією, що той допоможе. Однак, пройшло вже чимало часу, а про ветерана ніхто й не згадує. Гріти воду самостійно у пенсіонера сил немає… Вже наступного дня за допомогою голови Кіровоградської міської організації Партії регіонів Юрія Тітова ветерану було встановлено довгоочікувану газову колонку.

О 13:00 вже у кабінеті голови ОДА відбулася зустріч Ларіна із директором Інгульської шахти Равілем Агліуліним. Останній повідомив губернатора про стан справ на підприємстві, поділився планами на майбутнє. Під час зустрічі керівник зазначив, що потенціалу Інгульської шахти вистачить ще на півстоліття, а до 2020 року її видобуток планується збільшити удвічі. Говорилося і про Новокостянтинівське родовище.

Посада усмішки, витримки і шаленого темпу Один день з Сергієм ЛарінимНаступна зустріч Сергія Ларіна відбулася з колективом газети "Народне слово". Там о 13:40 він разом із головою обласної ради Миколою Сухомлиним представив виконуючого обов'язки головного редактора видання.

Опісля – обід. Конкретного щоденного часу для трапези немає. Здебільшого вдається попоїсти між зустрічами та нарадами.

Для журналістів, це – найцікавіший час. Адже, коли людина їсть, вона беззахисна. Її можна читати, як відкриту книгу…

Тож, користуючись нагодою, питали у Ларіна про все, що цікавило. А він із задоволенням відповідав. З'ясувалося, що улюблена страва губернатора – смажена картопля і малосольні помідори. А зазвичай на обід він їсть салат і перше – бульйон, або борщ. У цей день Сергій Миколайович з'їв трохи капусти із соняшниковою олією знову ж таки місцевого виробництва, скуштував салат із помідорів і "синіх", а також борщ. На більше часу не вистачило – мусив йти на чергову зустріч.

Однак за цей нетривалий час вдалося дізнатися, що улюблений фільм Ларіна – "День виборів", а у певний період свого життя він хотів бути актором і мав намір вступати у Щукінське театральне училище. Та життя внесло свої корективи. Хтозна, якою була б історія Кіровоградщини, якби у кріслі голови ОДА нині сидів хтось інший: ми б не мали новаторських підходів до управління областю, не було б "Гарячої лінії", ніхто б не працював над пропозиціями до комплексної програми розвитку області… Взагалі усе склалося б інакше. До речі, сам Ларін, який, на відміну від деяких місцевих керманичів, змінив мандат депутата Верховної Ради на клопітку посаду губернатора, зазначає: він прийшов надовго та всерйоз – як мінімум, на 5 років, бо ж якщо він піде раніше, хто за нього буде втілювати в життя започатковану ним програму "Центральний регіон-2015", на ділі реалізовувати гасло "Будуємо нову Кіровоградщину разом"?

Крім того, зазвичай під час обіду Сергій Миколайович встигає ще й проводити міні-наради зі своїми помічниками та заступниками – звичка, випрацювана задля економії часу. Сьогодні він під час обіду обговорив кілька важливих питань із своїми заступниками Андрієм Ніколаєнком і Богданом Андрющенком.

Наступний пункт призначення – м'ясокомбінат "Ятрань". Рівно о 16:00 керманича області там зустрічав голова наглядової ради підприємства Андрій Райкович. Екскурсія цехами комбінату зайняла більше години. Райкович розповідав Ларіну про технології, про ринки збуту, про ситуацію на підприємстві в цілому.

По закінченню зустрічі Ларін повернувся до себе в кабінет. В обласній адміністрації на його аудієнцію вже чекав виконуючий обов'язки генерального директора КГЗКОРу Михайло Пятаков. Окрім того, як на сьогоднішній день функціонує комбінат, останній поінформував керманича області про життя Долинської. З його слів, найбільш актуальним питанням для міста є каналізаційні комунікації, а також здешевлення водопостачання.

Як варіант виходу із ситуації по забезпеченню населення недорогою водою Михайло Іванович бачить введення в експлуатацію водосховища. Однак отримати дозвіл від служб, що слідкують за якістю води, сьогодні – проблема. Сергій Ларін погоджується з тим, що необхідно змінювати підходи і шукати альтернативні шляхи вирішення комунальних проблем мешканців області, і готовий докладати до цього зусиль.

По закінченню усіх зустрічей на сьогодні, за вікном вже темно, а на годиннику – початок дев'ятої вечора. Ларін ще навіть не збирається додому. Він знову поринув у "паперову" роботу, намагаючись водночас дивитися у записі новини обласного телебачення. При цьому він щиро тішився, що продукт місцевого каналу якісно покращився, що теми набули гостроти, і журналісти цілком заслужено критикують діяльність органів влади, в тому числі і його самого. Адже, вважає, якщо є підстави критикувати, то мовчати не потрібно.

…Коли саме закінчився робочий день голови обласної адміністрації – побачити не вдалося. Ми попрощалися з ним на початку десятої. Але, судячи з того, що на нього ще чекали заступники, радники та ще ціла купа документів, було зрозуміло, що додому Сергій Ларін потрапить ще не скоро.

Загалом, провівши весь день з губернатором, розумієш, наскільки відповідальною є ця посада, скільки сил і енергії потрібно віддати, аби хоч на соту частину упорядкувати життя усієї області.

Такий темп життя не кожному під силу – наприкінці робочого дня Ларін помітно виснажений, але роботу не припиняє – є ще багато невирішених питань. Зокрема, створення в обласному центрі соціального магазину. Ідея-фікс губернатора – відкрити у Кіровограді крамницю, де б продавалися товари тільки місцевого виробництва за значно нижчими цінами, аніж їхні аналоги у супермаркетах. Пізно увечері він телефоном намагався з'ясувати, чи є тут приміщення, придатне для цього за квадратурою та місцезнаходженням... Хтось назвав би його певною мірою божевільним, але якщо таке "божевілля" приноситиме користь мешканцям Кіровоградщини та Україні загалом, то ним варто було б "заразити" усіх чиновників: від рядового клерка у маленькій сільські раді до столичного високопосадовця.

Олена Данилишин,
фото Ігоря Демчука.




Для того, щоб залишити коментар, увійдіть на сайт через свій профіль у одній з соціальних мереж:

  • profi

  • 13 вересня 2010 16:52
    Група: Гості
    Реєстрація: -- | 0 комментарів | 0 публікацій
Мне кажется, наш губернатор - счастливый человек. Свою работу он выполняет с удовольствием. Он сам - большой плюс для непопулярных у нас Регионов. Интересно, поменяет ли окрас наша область на местных выборах? Оранжевой, наверное, не останется, но и сине-голубой - врядли.
  • Не нравится
  • 0
  • Нравится


Інформація
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.

Top