За допомогою деяких тестів можна з’ясувати існує спадкова схильність чи ні. Таким чином вчені намагаються вплинути на спадковий фактор. У світовій практиці зареєстровані випадки, коли жінки вирішували видалити молочні залози при підвищеному ризику захворіти на рак молочної залози. Та при подальшому спостереженні виявили, що профілактична мастектомія знижує, але не виключає можливість захворіти. Ця процедура не екстрена і можлива у жінок в менопаузі чи у молодої жінки, яка має дитину. Сучасні стандарти профілак¬тики такий радикальний метод не пропонують, оскільки він залишається досить суперечливим.

Залишитись здоровим допомагає скринінг. Вважається, що це найкращий захід профілактики. Для жінок це УЗД молочних залоз та\чи мамографія, залежно від віку та характеру виявленої патології. Всім жінкам з 18 до 35 років показане УДЗ молочних залоз 1-2 рази на рік, з 35 до 40 років – мамографія та\чи УЗД, понад 40 років – мамографія у всіх випадках. Навіть коли нічого не турбує! Лікар за певних умов може призначити комплексне обстеження та визначає порядок проведення обстеження. УЗД визначає структуру тканини, а мамографія – це фактично рентгенологічне дослідження, що виконується в 2-х проекціях (за певних умов можливе використання додаткових проекцій). Ці методи є безпечними.

Самостійно виявлені утворення в молочних залозах чи пахвинних ділянках, виділення з соска чи зміна його форми, зміни на шкірі є тривожними сигналами і потребують невідкладного звернення до лікаря.

При комплексному обстеженні жінок з патологією молочної залози лікар може використати біопсію (тонкоголкову, трепан-біопсію чи секторальну резекцію молочної залози як лікувально-діагностичний захід).

Підтвердження раку молочної залози після обстеження в ранні строки не є вироком, а дозволяє вчасно розпочати та якісно проводити спеціалізоване лікування. Виявлення на ранніх стадіях дозволяє якісно оздоровити до 70-90% жінок та зберегти відповідний життєвий рівень.

Ірина ГОНЧАРОВА,
лікар-онколог.