Транспортні проблеми доволі часто є предметом обговорення серед мешканців нашого міста, на нарадах, засіданнях, зустрічах з громадськістю тощо. Наприкінці минулого року до редакції надійшов лист Григорія Губського, де він виклав своє бачення роботи перевізників та висловив ряд претензій.
Володимир Яременко, головний спеціаліст з питань промислової політики, транспорту та зв’язку, відповідаючи дописувачу, прокоментував кожне зауваження, кожну пропозицію, згадану у листі. Питання пільг прокоментував Володимир Михайленко, начальник управління праці та соціального засхисту населення. Отож, читати лист Григорія Назаровича і відповідь Володимира Вікторовича та Володимира Олексійовича краще паралельно. Для зручності ми їх так і розташували: претензія – коментар.

65 років тому наш край було визволено від німецько-фашистських загарбників. Ціна свободи була надто високою – загинули мільйони бійців. Та пам’ять про них ми бережемо у наших серцях...



Заходи до пам’ятної дати розпочалися заздалегідь: 28 листопада – концертом хору ветеранів «Осіннє золото». 3 грудня до всіх пам’ятників, присвяченим подіям Великої Вітчизняної війни, було покладено квіти. А біля Вічного вогню ветерани війни, їхні вдячні нащадки, депутати міської ради, працівники підприємств, установ, організацій, школярі провели мітинг. Студенти Світловодського технікуму під мелодію відомої пісні «Журавлі» нагадали присутнім про ті далекі, але незабутні події. Зі спогадами виступив ветеран Великої Вітчизняної війни Петро Махно. Усіх загиблих на фронтах Другої світової в нашому краї вшанували хвилиною мовчання.

28 жовтня до Вічного вогню поклали квіти ті, хто через десятиліття проніс пам’ять про ратний подвиг визволителів. 64 роки тому з української землі було вигнано останнього фашиста. Час невблаганний, і, на жаль, щороку ветеранів та учасників війни стає все менше й менше. Можливо, через це їхні спогади про лихоліття є надзвичайно цінними. А вони розповідають про воєнні роки так, ніби все це було вчора...