«Сила, яку не зламати»: у Світловодську відбулася зустріч із захисником Маріуполя Ігорем Сошнєвим

Захід у Центральній міській бібліотеці приурочили до загальнонаціонального Дня вшанування пам'яті захисників і захисниць України, які загинули, були страчені чи закатовані у російському полоні. Громада мала за велику честь особисто зустрітися з земляком Ігорем Миколайовичем Сошнєвим, який пройшов крізь горнило війни, витримав два роки російського полону й став для міста живим прикладом незламності, мужності та людської гідності. На заході також були присутні військовослужбовці, які брали участь у бойових діях.
^ Реклама ^
Подія розпочалася з урочистого виконання Державного гімну України та хвилини мовчання, під час якої присутні вшанували пам'ять усіх полеглих воїнів і закатованих у російському полоні українців.
Особливо зворушливим моментом заходу став показ фрагмента документального фільму «20 днів у Маріуполі», удостоєного премії «Оскар». Саме в цих кадрах присутні побачили Ігоря Сошнєва під час виконання бойових завдань у блокадному Маріуполі.
Під час оборони Маріуполя Ігор Миколайович проходив службу у складі 56-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ. Він перебував у самому епіцентрі бойових дій, допомагаючи рятувати поранених військових і цивільних у Маріупольській міській лікарні №2, а також брав безпосередню участь в евакуації жінок із пологового будинку. За мужність та незламність він відзначений державними й військовими нагородами, серед яких почесна відзнака Головнокомандувача ЗСУ «За незламність».
Після героїчної оборони міста на воїна чекало ще одне тяжке випробування — два роки російського полону, зокрема перебування в Оленівці. Попри нелюдські умови, фізичний і психологічний тиск та постійну невідомість, він не скорився. Сила духу, віра та любов до рідних допомогли вистояти й повернутися додому.
Організаторкою зустрічі виступила директорка КЗ «Світловодська МЦБС» Юлія Похілова. Провела захід ведуча Поліна Полонська.
Під час зустрічі Ігор Миколайович щиро поділився спогадами про пережите в Маріуполі. Він розповів, що часу на страх тоді не було — всі думали лише про порятунок людей. Згадуючи полон, захисник зазначив, що найважчим було жити в постійній невідомості, однак віра, внутрішня стійкість і думки про родину не дозволили йому втратити надію.
Повернувшись до цивільного життя, ветеран звернувся до присутніх із простими, але важливими словами:
Не менш сильним стало й визначення незламності від самого захисника:
Наприкінці заходу від імені КЗ «Світловодська МЦБС» та Світловодської громади Ігорю Миколайовичу вручили квіти як символ щирої вдячності за мужність і самопожертву. Завершилася подія спільним фотографуванням та виконанням Державного гімну України.
Слава Україні! Героям Слава!
Особливо зворушливим моментом заходу став показ фрагмента документального фільму «20 днів у Маріуполі», удостоєного премії «Оскар». Саме в цих кадрах присутні побачили Ігоря Сошнєва під час виконання бойових завдань у блокадному Маріуполі.
Під час оборони Маріуполя Ігор Миколайович проходив службу у складі 56-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ. Він перебував у самому епіцентрі бойових дій, допомагаючи рятувати поранених військових і цивільних у Маріупольській міській лікарні №2, а також брав безпосередню участь в евакуації жінок із пологового будинку. За мужність та незламність він відзначений державними й військовими нагородами, серед яких почесна відзнака Головнокомандувача ЗСУ «За незламність».
Після героїчної оборони міста на воїна чекало ще одне тяжке випробування — два роки російського полону, зокрема перебування в Оленівці. Попри нелюдські умови, фізичний і психологічний тиск та постійну невідомість, він не скорився. Сила духу, віра та любов до рідних допомогли вистояти й повернутися додому.
Організаторкою зустрічі виступила директорка КЗ «Світловодська МЦБС» Юлія Похілова. Провела захід ведуча Поліна Полонська.
Під час зустрічі Ігор Миколайович щиро поділився спогадами про пережите в Маріуполі. Він розповів, що часу на страх тоді не було — всі думали лише про порятунок людей. Згадуючи полон, захисник зазначив, що найважчим було жити в постійній невідомості, однак віра, внутрішня стійкість і думки про родину не дозволили йому втратити надію.
Повернувшись до цивільного життя, ветеран звернувся до присутніх із простими, але важливими словами:
«Не відкладайте на потім слова "люблю", "дякую", "бережи себе". Треба берегти один одного і не боятися бути людьми».
Не менш сильним стало й визначення незламності від самого захисника:
«Незламність — це не означає, що тобі не страшно або не важко. Це коли тобі важко, але ти все одно продовжуєш триматися. Це коли ти не втрачаєш віру, пам'ятаєш, заради кого борешся, і продовжуєш іти вперед, навіть коли здається, що сил уже немає».
Наприкінці заходу від імені КЗ «Світловодська МЦБС» та Світловодської громади Ігорю Миколайовичу вручили квіти як символ щирої вдячності за мужність і самопожертву. Завершилася подія спільним фотографуванням та виконанням Державного гімну України.
Слава Україні! Героям Слава!














Бібліотека Світловодська МЦБС





