З чим би не була пов’язана ця цікавість — з політичними подіями, що відбуваються в Україні, з переосмисленням нашої історії чи з перейменуванням вулиць у нашому місті — добре, що вона з’являється. Адже ми повинні знати і пам’ятати нашу історію, бо загальновідомо, що без минулого немає майбутнього. Тож, прагнучи задовольнити інтерес світловодців до історичних подій нашого краю, Інтернет-видання "Світловодськ" разом із міським краєзнавчим музеєм вирішили започаткувати рубрику "Віхи історії".

Що ж таке взагалі Магдебурзьке право?

Це скодифіковані у Х111 ст. норми звичаєвого права м. Магдебург (Німеччина), які запозичили згодом інші міста цієї країни, а пізніше —Польщі, Чехії, Угорщини. Німецькі колоністи принесли його і в Русь Україну. Магдебурзьке право надавали великі польські і литовські королі. Місту Крилову теж свого часу було надано Магдебурзьке право.

Це поселення було закладено в кінці Х11 ст. в місці впадання Тясмину в Дніпро. Набіги монголо-татар не раз спустошували місто. Пізніше землі стали належати литовським та польським феодалам. В середині ХУ1 ст. Крилов відбудовується. Люстрація 1616 року вказує, що слобода Крилов має 200 будинків і належить до Чигиринського староства. Відомий український краєзнавець Леонтій Похилевич, посилаючись на дані ревізійного опису, вказує, що слобода вже 30 років належить руському воєводі Яну Даниловичу. В "Каталозі колекцій документів Київської археографічної комісії 1369-1899 рр." описується документ, датований 30 березня 1792 року, в якому польський король Станіслав Август підтверджує привілеї Сигізмунда Августа від 4 квітня 1557 р. і 1 липня 1564 р., Сигізмунда 111-від 1 травня 1589 р. і 15 жовтня 1592 р. та повторює свій привілей від 28 вересня 1971 р. про надання місту Крилів Київського воєводства Магдебурзького права.



З отриманням міського статусу в Крилові споруджується ратуша, ваги, воскобійня, лавки. Двічі на тиждень влаштовувались торги, тричі на рік — ярмарки. На Дніпрі почав діяти перевіз.

Магдебурзьке право — це право на самоврядування. Громаду очолював війт, якого призначав власник поселення, з розвитком міського самоврядування ця посада ставала виборною. Магдебурзьке право не лише встановлювало виборну систему органів місцевого самоврядування та суду, визначало їх функції, а й регламентувало діяльність купецьких об’єднань та цехів, регулювало питання торгівлі, опіки, спадкування, визначало покарання за злочини тощо. Кодексу цих законів був притаманний демократизм, тож Магдебурзьке право сприяло формуванню засад громадянського суспільства.

Рішенням 6-ї сесії міської ради від 14 січня 2016 року вулицю Радянську перейменовано на вулицю Магдебурзького права.

Підготувала зберігач фондів міського краєзнавчого музею Тетяна Ткачук