Вулицю Маяковського названо іменем Віталія Куликова
Віднедавна у Світловодську вулиця Маяковського зветься іменем Віталія Куликова — відомого сучасного художника, живописця, графіка, портретиста та книжкового дизайнера.
Народився Віталій Миколайович у місті Новогеоргіївськ 27 жовтня 1935 року в родині службовців. У 1939 році сім’я переїжджає до Західної України, а з початком Другої світової війни Віталій з матір’ю евакуюється до Чувашії. У 1943 повертається на Батьківщину і отримує сповіщення про загибель батька. У 1950 по закінченню семирічки, переїжджає до Харкова та вступає до технікуму. Наступного року знайомиться з людиною, яка відіграла в його житті чималу роль — з художником, в подальшому учителем Григорієм Бондаренко, який, до речі, також є уродженцем міста Новогеоргіївськ.
Життя художника було сповнене випробуваннями, творчими злетами та науковою працею. Професорська діяльність художника на кафедрі малюнка та живопису архітектурного факультету Харківського державного технічного університету будівництва й архітектури дала можливість багатьом поколінням студентів навчатися і розуміти мову мистецтва під егідою талановитого викладача. Важливим етапом життя Віталія Миколайовича став вступ до Національної Спілки художників України у 1974 році.
Його творчість є яскравим зразком експериментального мистецтва. У певні періоди його творчості манера його робіт різнилася. Це пов’язано з тим, що автор був багатогранним митцем. У 70-80 роках Віталій Куликов став популярним завдяки графіці, у кінці 80-х початку 90-х років прославився як майстер станкової картини. Це далеко не весь перелік напрямків його творчості. Чималою популярністю користуються пейзажі, а особливо актуальними та близькими для світловодців будуть зображення Новогеоргіївська.
З друкованих джерел дізнаємося, що "творчість В.Куликова становить собою оригінальний, самобутній зріз традицій кубізму та сезаннізму. Однак у трактуванні реальності він виходить з іншого, не менш змістовного досвіду, прагнучи до глибинного розкриття світовідчуття людини епохи глобальних змін, у гротескній манері показуючи суперечності його душі та розуму, його способи знаходження власного "Я", пошук виходу з глухих кутів бездуховності та пошуку світлих гуманістичних перспектив".
Помер Віталій Куликов 6 січня 2015 року у Харкові. Зважаючи на видатну постать художника у тамтешніх арт-колах, 2015 рік оголошений роком Віталія Куликова.
Життя художника було сповнене випробуваннями, творчими злетами та науковою працею. Професорська діяльність художника на кафедрі малюнка та живопису архітектурного факультету Харківського державного технічного університету будівництва й архітектури дала можливість багатьом поколінням студентів навчатися і розуміти мову мистецтва під егідою талановитого викладача. Важливим етапом життя Віталія Миколайовича став вступ до Національної Спілки художників України у 1974 році.
Його творчість є яскравим зразком експериментального мистецтва. У певні періоди його творчості манера його робіт різнилася. Це пов’язано з тим, що автор був багатогранним митцем. У 70-80 роках Віталій Куликов став популярним завдяки графіці, у кінці 80-х початку 90-х років прославився як майстер станкової картини. Це далеко не весь перелік напрямків його творчості. Чималою популярністю користуються пейзажі, а особливо актуальними та близькими для світловодців будуть зображення Новогеоргіївська.
З друкованих джерел дізнаємося, що "творчість В.Куликова становить собою оригінальний, самобутній зріз традицій кубізму та сезаннізму. Однак у трактуванні реальності він виходить з іншого, не менш змістовного досвіду, прагнучи до глибинного розкриття світовідчуття людини епохи глобальних змін, у гротескній манері показуючи суперечності його душі та розуму, його способи знаходження власного "Я", пошук виходу з глухих кутів бездуховності та пошуку світлих гуманістичних перспектив".
Помер Віталій Куликов 6 січня 2015 року у Харкові. Зважаючи на видатну постать художника у тамтешніх арт-колах, 2015 рік оголошений роком Віталія Куликова.
Яна Боровська
Фото: thereART
Відео: КультУра