Вадим Романовський — захисник України зустрівся зі школярами у бібліотеці
Свято під назвою "Свою Батьківщину любіть", приурочене до Дня захисника України та Дня українського козацтва, відбулося у бібліотеці- філії №2. На зустріч зі старшокласниками школи №1 завітав воїн-доброволець гранатометник гранатометного взводу 2-ї роти 1-го окремого батальйону морської піхоти — Романовський Вадим Альбертович.
Вадим Альбертович розповів школярам, що пережили наші бійці за час, проведений в зоні АТО. Поділився з учнями спогадами і своїм прикладом та прикладом своїх товаришів, які навіть, втративши здоров’я, показали, що не тільки на словах можна любити свою Батьківщину, але й доводити це вчинками.
Відповідаючи на численні запитання учнів, гість розповів про своє ставлення до подій, до настроїв місцевих жителів Донбасу. Діти мали можливість отримати достовірну інформацію з перших вуст та на власні очі побачити приклад патріотизму та героїзму.
Вадим Альбертович пішов добровольцем на війну. Йому багато чого прийшлось побачити і пережити, але він готовий знову стати на захист Батьківщини.
Після закінчення зустрічі школярі побажали всім воїнам-захисникам здоров’я, удачі, щастя, мирного неба та подарували обереги, зроблені своїми руками: ляльку-мотанку, малюнки, браслети.
Виявляється, навіть тим, хто вже загартований свистом холодного металу і непростого військового побуту, дуже потрібні щирі слова довіри та підтримки.
Відповідаючи на численні запитання учнів, гість розповів про своє ставлення до подій, до настроїв місцевих жителів Донбасу. Діти мали можливість отримати достовірну інформацію з перших вуст та на власні очі побачити приклад патріотизму та героїзму.
Вадим Альбертович пішов добровольцем на війну. Йому багато чого прийшлось побачити і пережити, але він готовий знову стати на захист Батьківщини.
Після закінчення зустрічі школярі побажали всім воїнам-захисникам здоров’я, удачі, щастя, мирного неба та подарували обереги, зроблені своїми руками: ляльку-мотанку, малюнки, браслети.
Виявляється, навіть тим, хто вже загартований свистом холодного металу і непростого військового побуту, дуже потрібні щирі слова довіри та підтримки.
Лариса Пономаренко
Фото: надані автором