Зранку 8 червня на Ревівському кладовищі, де знайшов вічний cпокій Андрій Ільїн, зібралися рідні загиблого, його побратими, представники міської та районної влади, громадськість, ЗМІ, аби ще раз вшанувати героя неоголошеної війни. Протоієрей Собору Покрова Пресвятої Богородиці Віталій Коваленко відслужив панахиду по загиблому, сказав слова вдячності та підтримки батькам, які виховали гідну людину, справжнього патріота своєї держави.

Потім усі вирушили на урочистий мітинг з нагоди відкриття пам’ятної дошки на будинку за адресою Ілліча, 3, де мешкав Андрій Ільїн. Пам'ять героя присутні вшанували хвилиною мовчання, а право відкрити меморіальну дошку надали його бойовим товаришам.

Ведучі заходу озвучили: Андрія Ільїна посмертно нагороджено відзнакою Кіровоградської області "За мужність і відвагу", а згідно з указом Президента України від 15 травня 2015 за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі ще й орденом Богдана Хмельницького III-го ступеня.

Перед присутніми виступила секретар міської ради Зінаїда Климчук:



Зі словами співчуття та величезної подяки до батьків звернувся міський голова Юрій Котенко, який наголосив, що територіальна громада міста, наші діти та онуки, назавжди закарбують пам'ять про Андрія, як одного з найкращих і найгідніших синів Світловодська.

Того дня відкрили ще одну дошку на школі №10, в якій навчався Андрій. Під час урочистостей пролунало багато теплих слів на адресу бійця, з теплом про хлопця згадала колишній директор Валентина Ковшар, його однокласниця Наталія Паліївець, а нинішній директор закладу Ольга Спашиба запевнила — учні школи завжди будуть пам’ятати, наслідувати і брати приклад з нього приклад. Побратими загиблого – Олександр Величко та Валерій Кравченко сказали, що Андрій був справжнім товаришем, людиною з великої літери, та закликали учнів берегти мир та любити рідну землю.

Плин часу не зітре в людських серцях пам'ять про молодого бійця, який загинув захищаючи рідну землю, адже герої не вмирають...