Перший туристичний фестиваль і Поезія
Нарешті перед очима мешканців Світловодська та його гостей по-новому постали спочатку спільні живописні творіння людини та природи, які якраз і є особливістю нашого міста, – кручі набережної, порослі піввіковим лісом, плесо водосховища, під яким причаївся сам величний Дніпро, Московська (колись Пристанська) гора з залишками міста Новогеоргіївська. Поряд із цим можна було переглянути творіння вже тільки майстерних людських рук – вироби декоративно-прикладного мистецтва, картини, світлини.
Зрештою, все це стало можливим завдяки ініціативним представникам громади, що представлені такими громадськими організаціями: "Майбутнє без меж", "Патріот Світловодська", "Просвіта" імені Тараса Шевченка, АМК "Златопілля", які й об’єднали все це, заснувавши Перший туристичний фестиваль "Світле місто 2015", співорганізаторами стали Інтернет-видання "Світловодськ", управління культури та туризму міської ради (палац культури, музей)!
Щоб перетворити присутніх на заході з пасивних глядачів на активних учасників, учні міської дитячої музичної школи заграли на баянах, гітарах і скрипках і, наче камертоном, переналаштували душі слухачів із буденних клопотів на святковий і піднесений настрій, бо ж не випадково захід відбувся в свято – Міжнародний день Миру й Праці.
Далі до уваги вже готового зібрання глядачів-слухачів було запропоновано виступи декламаторів власних поезій і української класики, зокрема й із відомих місцевих поетів. Майже всі читці вже брали участь у багатьох конкурсах, організованих об’єднанням "Просвіта" імені Тараса Шевченка та підтримуваних міським літературним об’єднанням "Літо".
Звичайно, при декламуванні української поезії, не можна оминути вірші Великого Кобзаря – незламного бунтівника Тараса, один із яких і зачитала Дарина Гайдук. Катерина Бистрякова не могла оминути поезію Костя Оверченка, нашого талановитого 95-річного земляка та ще й ветерана ВВВ, який зараз мешкає в Латвії. Так само доречно й урочисто прозвучала у виконанні Ольги Петрової поезія 85-літньої ювілярки Ліни Костенко.
Але справжнім відкриттям стало читання власних поезій світловодцями різного віку (від шкільного – Гриценко Каріна до вже літнього – Турська Лариса). Найцікавішим було ж те, що виявили бажання показати свої словесні уміння й деякі майстрині-рукодільниці, які тут же неподалік пропонували вироби свого ремесла. Навіть дощ не зашкодив ані учасникам, ані слухачам, бо кількість останніх навіть збільшувалась. Щоправда, поезія, з огляду на ситуацію в Україні, носила здебільшого громадянське звучання, але з істотним вкрапленням любовної лірики.
Перехід від музики до поезії відбувся на хвилях міського гімну, який нагадав, що
Присутній на заході один із авторів слів гімну – Олесь Неділя – підкреслив у новій своїй поезії необхідність патріотичного виховання.
Далі свято продовжили артисти з міського палацу культури на спеціально для цього облаштованій у живописному яру сцені. На набережній було організовано багато різних розваг для дітей, зокрема конкурси малюнків на асфальті, були також показові виступи ролерів, спортивні змагання та туристична вікторина.
Отже, фестиваль підтвердив свою сутність, поєднавши пізнавальне з розважальним.
Всі присутні були задоволені й висловили сподівання на щорічне продовження "Світлого міста".
Катерина Бистрякова
Дарина Гайдук
Гриценко Каріна
Ольга Петрова
Турська Лариса
Олесь Неділя
Щоб перетворити присутніх на заході з пасивних глядачів на активних учасників, учні міської дитячої музичної школи заграли на баянах, гітарах і скрипках і, наче камертоном, переналаштували душі слухачів із буденних клопотів на святковий і піднесений настрій, бо ж не випадково захід відбувся в свято – Міжнародний день Миру й Праці.
Далі до уваги вже готового зібрання глядачів-слухачів було запропоновано виступи декламаторів власних поезій і української класики, зокрема й із відомих місцевих поетів. Майже всі читці вже брали участь у багатьох конкурсах, організованих об’єднанням "Просвіта" імені Тараса Шевченка та підтримуваних міським літературним об’єднанням "Літо".
Звичайно, при декламуванні української поезії, не можна оминути вірші Великого Кобзаря – незламного бунтівника Тараса, один із яких і зачитала Дарина Гайдук. Катерина Бистрякова не могла оминути поезію Костя Оверченка, нашого талановитого 95-річного земляка та ще й ветерана ВВВ, який зараз мешкає в Латвії. Так само доречно й урочисто прозвучала у виконанні Ольги Петрової поезія 85-літньої ювілярки Ліни Костенко.
Але справжнім відкриттям стало читання власних поезій світловодцями різного віку (від шкільного – Гриценко Каріна до вже літнього – Турська Лариса). Найцікавішим було ж те, що виявили бажання показати свої словесні уміння й деякі майстрині-рукодільниці, які тут же неподалік пропонували вироби свого ремесла. Навіть дощ не зашкодив ані учасникам, ані слухачам, бо кількість останніх навіть збільшувалась. Щоправда, поезія, з огляду на ситуацію в Україні, носила здебільшого громадянське звучання, але з істотним вкрапленням любовної лірики.
Перехід від музики до поезії відбувся на хвилях міського гімну, який нагадав, що
"Світловодськ – це краса веселкова
В світлі струму і в водах Дніпра,
Де лунає Шевченкова мова, –
У колисці любові й добра".
В світлі струму і в водах Дніпра,
Де лунає Шевченкова мова, –
У колисці любові й добра".
Присутній на заході один із авторів слів гімну – Олесь Неділя – підкреслив у новій своїй поезії необхідність патріотичного виховання.
Далі свято продовжили артисти з міського палацу культури на спеціально для цього облаштованій у живописному яру сцені. На набережній було організовано багато різних розваг для дітей, зокрема конкурси малюнків на асфальті, були також показові виступи ролерів, спортивні змагання та туристична вікторина.
Отже, фестиваль підтвердив свою сутність, поєднавши пізнавальне з розважальним.
Всі присутні були задоволені й висловили сподівання на щорічне продовження "Світлого міста".
Катерина Бистрякова
Дарина Гайдук
Гриценко Каріна
Ольга Петрова
Турська Лариса
Олесь Неділя
Cергій Гайдук
Фото: надані автором, Артем Краснюк