— Але що ж тоді моє? З дитинства у мене було тяжіння малювати та й взагалі творити. Коли я приїздила в гості до дідуся й бабусі, мені видавали папір та фарби і я малювала досхочу. А бабуся завжди мені казала:



І хоча художню школу не закінчувала, та завжди у школі й технікумі створювала стіннівки. Художників я сприймала як чарівників. А як я можу стати чарівницею? Тому професію художника для себе не розглядала взагалі. А коли з часом побачила, що художник — це не так вже й нереально, то вирішила здобувати освіту у цьому напрямку: почала брати уроки живопису, стала цікавитися, які є художники у Світловодську. І якщо з першим визначилася досить швидко, обравши своїм наставником Олександра Демиденка з Кропивницького, то друге виявилося досить складним. Якраз на той час мені випала нагода брати участь в організації першого туристичного фестивалю у Світловодську. І за дивним збігом обставин моїм завданням було саме знайти митців. Стояла задача знайти хоча б 10 майстрів ужиткового мистецтва. Через місяць на фестивалі свої роботи виставили 30 рукодільників! Тоді з нами були і художники: Олена Коваленко, Наталія Крячко, Лариса Охотна, Оксана Ліперт, Микола Середенко надав картини свого батька Володимира Середенка, свої роботи виставила і я. Інші з певних причин не погодилися на виставку. Але після фестивалю до мене зверталися за допомогою розшукати того чи іншого митця чи з інших питань, тож моє коло контактів розширювалося. Цікаво, що провівши перший фестиваль "Світле місто", усі його організатори настільки здружилися, що вирішили створити громадську організацію з однойменною назвою, а цього року фестиваль проходитиме вже вчетверте. І я, звісно, відповідатиму за його виставкову частину.

На цьому ж першому фестивалі мене помітила Світлана Комлик, тодішня заступниця голови громадської організації "Наше місто", яка запропонувала мені посаду кураторки Арт галереї "Наше місто". І хоча на той час я, мої два сини Богдан та Ілля й чоловік Станіслав очікували на появу донечки, я все ж дала згоду і певний час працювала у телефонному режимі. Зараз Люба часто знаходиться в галереї і, здається, їй це подобається. Окрім роботи кураторки я продовжую розвивати себе як художниця. Бо мій стаж у живописі досить невеликий — трохи більше трьох років. Мій улюблений матеріал для творчості — олійні фарби, хоча я й спробувала усі інші матеріали, окрім темпери. До живопису я займалася декупажем, виготовленням різних поробок, але це все були спроби певним чином обманути себе, бо моє — це саме живопис. Не так давно розпочала створювати картини на замовлення.

Щодо галереї, то через півтора роки роботи я вважаю, що своє особисте завдання я виконала — світловодці на сьогодні вже знають своїх митців-земляків, а якщо й не знають, то знають місце, де про це можна дізнатися і познайомитися з аматорами та їхніми роботами. Мені приємно, що тепер я знаю майже усіх творчих людей особисто і можу у разі потреби допомогти охочим з ними зконтактувати чи розповісти про їхні роботи. Галерея згуртувала творчих людей і допомогла іншим побачити їхні роботи. Що стосується безпосередньо нас, то ми знайшли справжніх друзів. Так, наприклад, завжди з галереєю художники Анатолій Сіромаха, Наталія Крячко, Наталія Чепурна. Для усіх охочих митці проводять безкоштовно майстер-класи, при галереї працює неформальна творча студія, адже буває, що художники не мають місця, де можна малювати. Надзвичайно приємно і коли серед майстрів виникає спонтанне спілкування. А ще надзвичайно важливо, що з дорослими майстрами можуть без проблем познайомитися і поспілкуватися діти. На мою думку, в такому форматі у нашому місті до цього не працювали. Відбуваються у нас і маленькі дива. Наприклад, свої роботи у нас виставляла художниця з Кривого Рогу Анастасія Ярошевич. Коли на її виставку у Світловодську завітали наші олександрійські колеги, то вони сказали нам, що прямо після закінчення виставки забирають роботи Анастасії до Олександрії, а з нею вони щойно все погодили. Надзвичайно важливим напрямком нашої роботи є те, що ми розповідаємо громадськості про імена наших відомих земляків всеукраїнського і світового рівня. Так, у нас відбулася презентація каталогуp харківського художника Віталія Куликова, коріння якого зі Світловодська, на якій згадували і про його вчителя — уродженця Новогеоргіївська Григорія Бондаренка; щасливі, що ще при житті художника в Арт галереї відбулася виставка Сергія Новікова. Зараз ведемо перемови щодо виставки світловодського митця Володимира Товкайла. Переконана, що ці імена мають звучати, світловодці мають знати про них. Вважаємо, що правильно спілкуємося з іншими галереями: для нас вони не конкуренти, а друзі. До відкриття наших виставок запрошуємо музичні та танцювальні колективи і солістів. Проводимо конкурси дитячого малюнку спільно з галереєю "Єлисаветград" з міста Кропивницького та започаткували власний конкурс "Маленький мрійник — великий художник". Було б чудово організовувати у наших стінах повноцінні творчі вечори. Наближається літня пора, і в планах галереї провести пленер, на який запросимо як давніх знайомих, так нових митців. А в подальшому хотілося б при галереї на постійній створити справжню творчу студію з класами, щоб люди приходили і навчалися мистецтву.

0966967678 (Ксенія Бондаренко).

Бесіду записала і вела Тетяна Юганова