Вони раз і назавжди зникли з карти України, та не з пам'яті!
Хто такі Чайковський і Коцюбинський знають не тільки мешканці цих вулиць у Світловодську, а й, мабуть, усі мешканці України. А от хто такий Скубіївський, на честь якого названо, на думку деяких мешканців вулиці Скубіївської (за їхньою версією Скубіївського) не знає ніхто, бо насправді назва вулиці походить від назви давнього села гончарів Скубіївка…
Село Скубіївка опинилось під водами Кременчуцького водосховища, хоча було б логічніше, якби цю назву носила вулиця Будівельників у Андрюшкиному Яру, бо саме вона веде до узвозу, який колись доправляв скубіївців до рідного села. А це "колись" закінчилось 55 років тому, коли 4 жовтня 1959 року за допомогою МАЗів було перекрито русло Дніпра. Разом із Скубіївкою під водою опинилось ще 24 населених пунктів Новогеоргіївського (тепер Світловодського) району, проте більшості з них пощастило залишитись на мапі нового міста Світловодська у назвах вулиць:
Крилів — Крилівська;
Закаміння – Закамінна;
Калабарок – Калабарська або Калабароцька, але не Колаборокська (як в офіційних документах);
Вітрівка – Вітрівська;
Качанівка – Качанівська;
Тясминка – Тясминська;
Змитниця – Змитницька;
Коропівка – Коропівська (не Корапівська як у деяких теперішніх документах);
Клочкове – Клочківська;
Табурище – Табурищанська, хоча саму добре знану в місті назву Табурище й замаскували під назвою Хмельницький мікрорайон.
Менше пощастило Ревівці, яка до 1969 року взагалі була окремим, хоч і переселеним, населеним пунктом, бо офіційно вона називається Заводським мікрорайоном, але й їй "випала честь" — одна з вулиць носить назву затопленого міста – колись районного центру – Новогеоргіївська. Проте не знайти серед топонімів Світловодська і району слідів Чаплища, Чернечого, Самусівки, Бондарівки, Пеньківки, Квашиного, Макарихи, найстарішої поряд із Криловом Воронівки, хоча в місті є 6 Проектних вулиць. Можна сказати, що більше поталанило Подорожньому — принаймні таку назву має село по дорозі на Чигирин, обом Липовим і Змитниці – на їх честь названі острови на Кременчуцькому "морі" між Пивихою і Московською горою – свідками прадавньої історії краю.
Значок будівельника ГЕС
Для довідки:
Мартиролог акції з переселення:
Населених пунктів — 25
Колгоспів — 11
Комунальних приміщень — 354
Приватних будівель — 125
Шкіл — 22
Сільських клубів — 14
Православних храмів + синагога — 4
Промислових підприємств — 3
Лікарень — 3
Дитячих будинків — 2
Дім інвалідів — 1
Села Спустошені
Сергій Гайдук,
голова ГО "Спадкоємці Крилівщини і Новогеогіївщини - СКРиНя",
Світловодського МО ВУТ "Просвіта"
Крилів — Крилівська;
Закаміння – Закамінна;
Калабарок – Калабарська або Калабароцька, але не Колаборокська (як в офіційних документах);
Вітрівка – Вітрівська;
Качанівка – Качанівська;
Тясминка – Тясминська;
Змитниця – Змитницька;
Коропівка – Коропівська (не Корапівська як у деяких теперішніх документах);
Клочкове – Клочківська;
Табурище – Табурищанська, хоча саму добре знану в місті назву Табурище й замаскували під назвою Хмельницький мікрорайон.
Менше пощастило Ревівці, яка до 1969 року взагалі була окремим, хоч і переселеним, населеним пунктом, бо офіційно вона називається Заводським мікрорайоном, але й їй "випала честь" — одна з вулиць носить назву затопленого міста – колись районного центру – Новогеоргіївська. Проте не знайти серед топонімів Світловодська і району слідів Чаплища, Чернечого, Самусівки, Бондарівки, Пеньківки, Квашиного, Макарихи, найстарішої поряд із Криловом Воронівки, хоча в місті є 6 Проектних вулиць. Можна сказати, що більше поталанило Подорожньому — принаймні таку назву має село по дорозі на Чигирин, обом Липовим і Змитниці – на їх честь названі острови на Кременчуцькому "морі" між Пивихою і Московською горою – свідками прадавньої історії краю.
Значок будівельника ГЕС
Для довідки:
Мартиролог акції з переселення:
Населених пунктів — 25
Колгоспів — 11
Комунальних приміщень — 354
Приватних будівель — 125
Шкіл — 22
Сільських клубів — 14
Православних храмів + синагога — 4
Промислових підприємств — 3
Лікарень — 3
Дитячих будинків — 2
Дім інвалідів — 1
Села Спустошені
Пам’яті затопленої Новогеоргіївщини
Стирають Стопи Стоптаними Стежками,
Що
Стьожками снуються сивими
Поміж
Синіми Сливами Спогадів Синів
За
Струнами Стертими Смичок Сумує,
Собаки Скиглять,
А
Сови Споглядають Скоса.
Сила Слів,
Як і
Слова Сили
Сутаною Скутані Сірих Сутінків.
Старих Стріх Солома Стерта
Стерва Смердючого Соки Смертельні –
Села Спустошені.
Сергій – син спустошеного села
Стирають Стопи Стоптаними Стежками,
Що
Стьожками снуються сивими
Поміж
Синіми Сливами Спогадів Синів
За
Струнами Стертими Смичок Сумує,
Собаки Скиглять,
А
Сови Споглядають Скоса.
Сила Слів,
Як і
Слова Сили
Сутаною Скутані Сірих Сутінків.
Старих Стріх Солома Стерта
Стерва Смердючого Соки Смертельні –
Села Спустошені.
Сергій – син спустошеного села
Сергій Гайдук,
голова ГО "Спадкоємці Крилівщини і Новогеогіївщини - СКРиНя",
Світловодського МО ВУТ "Просвіта"
Фото: автора, архів
Відео: Українська студія хронікально-документальних фільмів