Леонід Лук’яненко більше 40 років рятує людські життя
Всі ці якості має людина, яку, мабуть, знають у Світловодську всі, а особливо рибалки, це — начальник аварійно-водолазної рятувальної служби №2 м. Вінниця Леонід Іванович Лук’яненко, який віддав непростій професії 43 роки життя. Його бажання у будь-яких умовах, за будь-яких обставин, за будь-якої погоди допомагати людям передалося й двом синам: 41-річному Олександру та 36-річному Миколі. Менший син поряд з батьком вже 16 років, адже вирішив стати рятувальником після демобілізації; старший — 6 років. Обоє, закінчивши курси водолазів в Одесі та Києві, працюють за спеціальністю.
Як кажуть, сам Бог велів, аби у Світловодську були такі професійні рятувальники, адже Кременчуцьке водосховище не може залишити байдужим жодного рибалку: він за будь-якої погоди, будь-якої пори року рано чи пізно піде до води, але не завжди водна стихія прихильна, і тоді залишається одна надія — допомога рятувальників.
Микола Іванович може розповісти безліч випадків зі свого професійного життя, як правило, історії закінчуються щасливо, проте є й трагічні.
Дійсно, люди на воді гинуть, але ж на рахунку Леоніда Івановича та його команди — більше півтисячі врятованих життів! Сьогодні рятувальники для виконання своїх професійних обов'язків мають глісер на повітряній подушці "Пегас" (це — всюдихід, але найефективніший — в осінньо-зимовий та зимово-весняний період. Коли на льоду багато промоїн, він легко пересувається і по льоду, і по воді). Є гумовий човен, оснащений усім необхідним для рятувальних робіт, який завжди напоготові: щойно надходить виклик, його легко чіпляють до "уазика", швидко вантажать водолазне спорядження — і чимдуж на допомогу. А головне — є невеликий, але дружний колектив професіоналів, який о будь-якій порі готовий прийти на допомогу.
Тетяна ЗИМА,
Богдан ДРОЗДОВ (фото).
Микола Іванович може розповісти безліч випадків зі свого професійного життя, як правило, історії закінчуються щасливо, проте є й трагічні.
"Різні були випадки... Якось за ніч ми 170 рибалок врятували. Було це 1987 року. На Кременчуцькому водосховищі, неподалік від Калантаєво, відірвало величезну крижину з рибалками. Вони не відразу зрозуміли, що сталося, бо більшість сиділи у палатках. Решта — так захопилися своїм хобі, що взагалі нічого не помічали навколо. Про своє небезпечне становище зрозуміли тоді, коли опинилися в метрах ста від берега. Один чоловік кинувся пливти (там було досить мілко) і таки дістався берега. А це ж була рання весна, вода холодна… У той день люди приїхали рибалити з інших міст та областей: пам'ятаю, був автобус з Жовтих Вод (40 рибалок), Кременчука, Олександрії.
Плануючи рятувальні заходи, спочатку вирішили викликати вертоліт, але ж лід навесні крихкий, він кригу пошкодив би і потопив людей. Довелося все робити рятувальникам, хоча на ногах були вся область, все місто, вся міліція… Рятувальні роботи тоді тривали до 5-ої ранку, врятували всіх!
Бувають у нашій роботі і трагічні випадки. Не так давно, років 5 тому, ми рятували за один день 8 рибалок і всі вони перебували у різних місцях! Справа у тому, що рівень води у Кременчуцькому водосховищі часто змінюється: якщо ГЕС працює, кількість води збільшується, а, отже, лід відривається. Так ось цього дня води дали багато, піднявся сильний вітер, а холод який був! Спочатку ми поїхали до одних, кинули їм через понтон дошки, і вони, зрештою, вибралися самі. Ми ж помчали до інших. Приїжджаємо до місця навпроти турбази "Славутич", стоїть чоловік — майже поруч. Ми почали швиденько знімати човен, готуватися до його порятунку, а він в одну мить пішов під лід, тільки одні санки залишилися… Пішла здвижка льоду і його закрило повністю, навіть водолази вже нічого не могли зробити...
Минулого року восени двоє чоловіків потонули і їх до цих пір не знайдено. Човна перевернутого знайшли, а їх нема.
Раніше, як правило, щороку 10-12 осіб гинули на воді, зараз пішло суттєве зменшення кількості. Зима і весна цього року минула благополучно: жодного трагічного випадку. Мабуть, рибалки стали обачнішими і зараз зайвий раз не хочуть ризикувати".
Плануючи рятувальні заходи, спочатку вирішили викликати вертоліт, але ж лід навесні крихкий, він кригу пошкодив би і потопив людей. Довелося все робити рятувальникам, хоча на ногах були вся область, все місто, вся міліція… Рятувальні роботи тоді тривали до 5-ої ранку, врятували всіх!
Бувають у нашій роботі і трагічні випадки. Не так давно, років 5 тому, ми рятували за один день 8 рибалок і всі вони перебували у різних місцях! Справа у тому, що рівень води у Кременчуцькому водосховищі часто змінюється: якщо ГЕС працює, кількість води збільшується, а, отже, лід відривається. Так ось цього дня води дали багато, піднявся сильний вітер, а холод який був! Спочатку ми поїхали до одних, кинули їм через понтон дошки, і вони, зрештою, вибралися самі. Ми ж помчали до інших. Приїжджаємо до місця навпроти турбази "Славутич", стоїть чоловік — майже поруч. Ми почали швиденько знімати човен, готуватися до його порятунку, а він в одну мить пішов під лід, тільки одні санки залишилися… Пішла здвижка льоду і його закрило повністю, навіть водолази вже нічого не могли зробити...
Минулого року восени двоє чоловіків потонули і їх до цих пір не знайдено. Човна перевернутого знайшли, а їх нема.
Раніше, як правило, щороку 10-12 осіб гинули на воді, зараз пішло суттєве зменшення кількості. Зима і весна цього року минула благополучно: жодного трагічного випадку. Мабуть, рибалки стали обачнішими і зараз зайвий раз не хочуть ризикувати".
Дійсно, люди на воді гинуть, але ж на рахунку Леоніда Івановича та його команди — більше півтисячі врятованих життів! Сьогодні рятувальники для виконання своїх професійних обов'язків мають глісер на повітряній подушці "Пегас" (це — всюдихід, але найефективніший — в осінньо-зимовий та зимово-весняний період. Коли на льоду багато промоїн, він легко пересувається і по льоду, і по воді). Є гумовий човен, оснащений усім необхідним для рятувальних робіт, який завжди напоготові: щойно надходить виклик, його легко чіпляють до "уазика", швидко вантажать водолазне спорядження — і чимдуж на допомогу. А головне — є невеликий, але дружний колектив професіоналів, який о будь-якій порі готовий прийти на допомогу.
Тетяна ЗИМА,
Богдан ДРОЗДОВ (фото).