Художня керівниця Світловодського міського Палацу культури Марина Салабутіна розповіла про Валерія, попросила покласти квіти й оголосила хвилину мовчання у пам'ять про нього.
Світловодський міський голова Андрій Маліцький висловив співчуття родині загиблого та востаннє подякував воїну за захист.
"Війна забирає найкращих синів України, які у мирному житті мали б жити і працювати на користь громади, на радість своїм рідним. Але сьогодні ми проводжаємо в останню путь мужнього воїна, справжнього патріота України — Валерія Василенка, який віддав своє життя за наше майбутнє, захищаючи свободу та незалежність нашої держави", — сказав Андрій Маліцький.
Під звуки військового оркестру траурна процесія пройшла центральною вулицею.
Валерій Василенко народився 26 липня 1976 року у Світловодську. Навчався у школі №1 та ПТУ №5.
Був мобілізований 11 березня 2022 року. Служив командиром відділення мінометного взводу мінометної батареї. Мав звання головного сержанта.
22 листопада 2023 року помер від гострої серцево-судинної недостатності, гострої ішемічної хвороби серця.
Не витримавши такої страшної звістки померла мати Анастасія Іванівна Тодосієнко. Тож Валерія поховали на місцевому кладовищі разом зі своєю матір’ю.
У Валерія Василенка залишилася повнолітня донька та брат.
Світла пам'ять…
У фоторепортажі обличчя військовослужбовців заблерені задля їхньої безпеки.
