Світловодськ віддав останню шану захиснику України Валерію Василенку
У Світловодську 25 листопада віддали останню шану захиснику України, 47-річному воїну Валерію Василенку, серце якого зупинилося 22 листопада.
О 10:00 на центральній площі міста рідні, побратими, помічниця народного депутата України Олеся Довгого Марія Басараб та інші жителі Світловодська попрощалися із військовослужбовцем Валерієм Василенком.
Художня керівниця Світловодського міського Палацу культури Марина Салабутіна розповіла про Валерія, попросила покласти квіти й оголосила хвилину мовчання у пам'ять про нього.
Світловодський міський голова Андрій Маліцький висловив співчуття родині загиблого та востаннє подякував воїну за захист.
Під звуки військового оркестру траурна процесія пройшла центральною вулицею.
Валерій Василенко народився 26 липня 1976 року у Світловодську. Навчався у школі №1 та ПТУ №5.
Був мобілізований 11 березня 2022 року. Служив командиром відділення мінометного взводу мінометної батареї. Мав звання головного сержанта.
22 листопада 2023 року помер від гострої серцево-судинної недостатності, гострої ішемічної хвороби серця.
Не витримавши такої страшної звістки померла мати Анастасія Іванівна Тодосієнко. Тож Валерія поховали на місцевому кладовищі разом зі своєю матір’ю.
У Валерія Василенка залишилася повнолітня донька та брат.
Світла пам'ять…
У фоторепортажі обличчя військовослужбовців заблерені задля їхньої безпеки.
Художня керівниця Світловодського міського Палацу культури Марина Салабутіна розповіла про Валерія, попросила покласти квіти й оголосила хвилину мовчання у пам'ять про нього.
Світловодський міський голова Андрій Маліцький висловив співчуття родині загиблого та востаннє подякував воїну за захист.
"Війна забирає найкращих синів України, які у мирному житті мали б жити і працювати на користь громади, на радість своїм рідним. Але сьогодні ми проводжаємо в останню путь мужнього воїна, справжнього патріота України — Валерія Василенка, який віддав своє життя за наше майбутнє, захищаючи свободу та незалежність нашої держави", — сказав Андрій Маліцький.
Під звуки військового оркестру траурна процесія пройшла центральною вулицею.
Валерій Василенко народився 26 липня 1976 року у Світловодську. Навчався у школі №1 та ПТУ №5.
Був мобілізований 11 березня 2022 року. Служив командиром відділення мінометного взводу мінометної батареї. Мав звання головного сержанта.
22 листопада 2023 року помер від гострої серцево-судинної недостатності, гострої ішемічної хвороби серця.
Не витримавши такої страшної звістки померла мати Анастасія Іванівна Тодосієнко. Тож Валерія поховали на місцевому кладовищі разом зі своєю матір’ю.
У Валерія Василенка залишилася повнолітня донька та брат.
Світла пам'ять…
У фоторепортажі обличчя військовослужбовців заблерені задля їхньої безпеки.
Лариса Степанова
Фото: Богдан Дроздов