Залік змагань Slavsko Trophy відбувався за результатами двох днів: перший день — пролог (8 км), другий день — основний марафон (перегони в залежності від категорії, яку обирали самі учасники: Ligh, Medium і Hardcore). У категорії Hardcore слід було проїхати 80 км з набором висоти 3 тис. км, також тут були підйоми на сім вершин, серед яких Високий Верх (1242 м) та Ільза (1066 м). Ця любительська гонка складна, а на думку Антона, взагалі найскладніша в Україні: дуже тряска? та з надкрутими спусками по кам’янистому або в’язкому трав’яному покриттю.

Минулого року світловодський велосипедист теж брав участь у цьому спортивному заході, але не так вдало, бо заблукав в горах без GPS-навігатора і втратив 10 хвилин, щоб знайти трасу. Тепер навігатор вже є, але й організатори врахували помилки та зробили якісну розмітку.

Цього року Антон Пустовіт був першим в обох днях змагань. Цікаво, що він знав своїх суперників з України та міг будувати стратегію щодо них, а ось іноземні велосипедисти були темними конячками, тому розслабитися не вдалося, адже на половині траси у хвилині позаду себе (а хвилина в горах — це майже поряд) побачив учасника Костянтина Балабанова з Мінська (який став другим) і довелося мобілізувати усі невикористані до цього резерви та додати швидкості. Як не дивно, але найбільше вдалося відігравати швидкість на спусках, а не на підйомах. Окрім потужної фізичної підготовки велику роль тут грає велосипед, в Антона це Giant XTC. Варто зауважити, що усю дистанцію Антон подолав у сідлі, хоча правила змагань не забороняли проходити дистанцію пішки. До речі, пройшовши усю дистанцію саме у такий бійцівський спосіб, світловодський спортсмен планує підготувати пропозиції організаторам змагань, зокрема замінити підйом на гору Ільзу на іншу — не менш складну, але менш виснажливу ділянку, адже порівняно з минулим роком кількість учасників у категорії Hardcore помітно зменшилася — цього року зареєструвалося лише 14 сміливців.



Марафон — це не лише спортивне змагання, хочеться ще й отримати задоволення від їзди та споглядання фантастичних краєвидів, а це можна зробити під час підйому, бо на спусках сконцентрований на дорозі, іноді швидкість сягає 65 км/год — і тут не до красот. Та й відпочинок потрібний, бо за постійними підйомами-спусками по камінню і, відповідно, сильною тряскою, болять руки, а вже після першого дня змагань наливаються ноги і мозок запевняє: більше ніколи не виступатиму в цій категорії. У таких жорстких випробуваннях мотивують гірські трави і гірське повітря (недарма минулого року трапилася історія, коли два учасники гонки у категорії Hardcore перервали перегони для того, щоб … поїсти чорницю, на яку натрапили на трасі). І, звісно, великою приємністю було разом з нагородою отримати путівку на вікенд на двох до Будапешту та Відня, куди Антон вирушить разом зі своєю дружиною.



Антон Пустовіт радить усім велосипедистам спробувати свої сили у Славському. Його ж власні обіцянки про відмову від участі у надскладному марафоні наступного року розвіялися вже через день після Славського під час тренування у Світловодську, коли спортсмен проїхав 100 км. Наразі він розмірковує над участю у марафоні у Рахові, який відбудеться 24-26 серпня.