Економічна криза в Світловодську сталася задовго до світової. Велитні оборонної промисловості СРСР втратили державні замовлення і почали виживати хто як зможе. Більшість не змогли і, з часом, поздавали на металобрухт навіть обладнання. Світловодський машинобудівний завод (старий майданчик заводу «Калькулятор»), чудом зберігся і 2001 року став власністю НВО «Донікс» з Донецька. З того часу намагається триматися на плаву, шукає замовлення, забезпечує роботою до 70 людей, більшість яких працює на договірних умовах. Напередодні свята ми умовили директора підприємства поспілкутися з нами безпосередньо на виробництві.

22 вересня, у День партизанської слави, ми завжди приділяємо підвищену увагу представникам світловодської громади, причетним до партизанського руху в роки ВВв. І цього року делегація представників влади, ветеранських організацій міста, засобів масової інформації взяла участь у об'їзді помешкань героїв-партизанів та пам'ятних місць, присвячених тим подіям, відвідали родину героя Радянського Союзу Андрія Калиновича Цимбала та місце його поховання.

Указом Президента України №757/2009 від 17 вересня головою Кіровоградської облдержадміністрації призначено Володимира МОВЧАНА.
Володимир Мовчан свого часу був народним депутатом 4-го скликання (фракція "Відродження") та головою правління Центрального гірничо-збагачувального комбінату (м.Кривий Ріг).

На відміну від багатьох інших сільськогосподарських культур, „другий хліб”, як справедливо нарікають картоплю, „живе і процвітає”
Наразі настала саме та пора, коли небайдужі до городництва люди завершують заготівлю, без перебільшень, головного свого продукту – картоплі... Про цьогорічні „картопляні” тенденції, у проекції на багатолітній досвід, нам вдалося побалакати з жителем світловодського Табурища Дмитром Туніком. Цей дядько, скільки себе пам’ятає - а це десь з кінця 60-х років минулого століття – вирощує картоплю (для себе, і на продаж) і який стверджує, що жодного разу не купував цей продукт „для поїсти” – все з власного городу...

До 50-ти річчя затоплення Новогеоргіївська водами Кременчуцького водосховища
Історія нашого міста нерозривно пов'язана з історією будівництва Кременчуцької ГЕС. Напередодні пам'ятної дати – 50-ї річниці з часу перекриття русла Дніпра – зробимо невеликий екскурс в історію. У середині минулого століття спорудження Кременчуцької ГЕС було нагальною потребою, адже вона мала забезпечувати покриття пікових навантажень об'єднаної енергосистеми.

Загальновідомо, що краще попередити будь-яке захворювання, ніж потім його лікувати. В повній мірі це стосується і інфекційних хвороб.
Надійним засобом попередження ряду інфекційних хвороб є імунопрофілактика. Практика проведення епіднагляду і в нашому місті, і в районі щоразу підкреслює правильність цього твердження.

Свастика це не „видумка” Гітлера. А пра-пра-праукраїнський символ
Завдяки старанням невтомного директора міського краєзнавчого музею Віктора Сергєєва, в його стінах наразі експонується надто цікава виставка тутешнього історика і географа Андрія Бутка. Її експонати, а це різні історичні артефакти, які він „відібрав” у землі на теренах Світловодщини, мимоволі змушують замислитись відвідувачів про витоки і становлення сучасної української нації. Що, власне, і прислужилося слушним приводом поговорити про це з Бутком.

27 вересня – Воздвиження Хреста Господнього
Вся наша планета усіяна пам'ятниками, які зведені людям, їхньому генію, труду, героїзму вдячними дітьми, батьками або суспільством. Однак серед них піднімається єдиний і неповторний пам'ятник, котрий зведено аж ніяк не любов'ю чи вдячністю, не доброю пам'яттю чи з доброї нагоди. Зведено його злобою, ненавистю і підступністю людською. Пам'ятник цей – Хрест Христовий, на якому люди прибили цвяхами свого Спасителя і Бога. Та із знаряддя ганьби він став знаряддям спасительної сили і святості.

Світловодський Район Електричних Мереж (начальник Микола Шевченко) продовжує знищувати зелені насадження на вулицях міста. Він стверджує, що діє законно. Дивіться його інтерв’ю за цим посиланням.