Самсонов розповів про можливі труднощі, про те, що ніхто нікому на воді допомагати не буде. Але головна мета – захват плацдарма на західному березі Дніпра – повинна бути досягнута. Після цього командує: «Добровольці – крок вперед!», і всі до єдиного зробили крок. Але підполковник сказав, що, певно, його не зроозуміли, це стосується тих, хто вміє плавати, хто готовий до труднощів. Але і наступного разу крок вперед зробили всі. Ось яка була готовність до самопожертви...».

Тоді молодшого лейтенанта М. Борисенка призначили комісаром першого переходу через Дніпро. Разом з командиром він відбирав добровольців. Ті, кого не взяли, були дуже засмучені, навіть ображалися.

...В перший десант пішли 28 осіб. На плотах – міномети, боєприпаси, кулемети, патрони та добовий запас харчів. Солдати мали пливти і все це штовхати. Німці все-таки виявили наших солдат, почався обстріл. Дніпро кипів... З 27 до західного правого берега дійшли тільки семеро, з них – троє поранені.

«Якими страшними були бої, яким страшним було кровопролиття, – говорить М. Борисенко, – але головне завдання: відкрити шлях основним силам дивізії – було виконане...».

Певно, кожен учасник ВВв може пригадати свої воєнні роки, і це свідчить лише про те, що час не стирає з пам’яті ту лиху годину...



"СВ",
Богдан Дроздов (фото)