Понеділок, 11 грудня 2017
Свята Фоторепортаж

«Якими страшними були бої, яким страшним було кровопролиття...»

«Якими страшними були бої, яким страшним було кровопролиття...»28 жовтня – День визволення України від німецько-фашистських загарбників
28 жовтня до Вічного вогню поклали квіти ті, хто через десятиліття проніс пам’ять про ратний подвиг визволителів. 64 роки тому з української землі було вигнано останнього фашиста. Час невблаганний, і, на жаль, щороку ветеранів та учасників війни стає все менше й менше. Можливо, через це їхні спогади про лихоліття є надзвичайно цінними. А вони розповідають про воєнні роки так, ніби все це було вчора...
На пам’яті учасника звільнення України від німецько-фашистських загарбників, а також визволителя м. Новогеоргіївська контрадмірала Миколи Йосиповича Борисенка багато військових історій. 28 жовтня, біля Вічного вогню, він розповів писутнім про визволення Новогеоргіївська: «...Звільнення нашого району почалося в ніч з 30 вересня на 1 жовтня 1943 року. Підполковник Самсонов вишиковує на лівому березі два батальона, які були малочисельними та виснаженими боями за Україну, і говорить: «Нам наказано сьогодні вночі здійснити десант через Дніпро. Переправних засобів немає, будемо все робити з очерету». У лівобережному селі вдалося знайти одного човна, решту – робили з очерету. За наказом полковника, першими повинні піти ті, хто вже брав участь у боях, ті, хто вміє плавати, а головне – вони повинні бути добровольцями, адже це перший перехід через Дніпро!
Самсонов розповів про можливі труднощі, про те, що ніхто нікому на воді допомагати не буде. Але головна мета – захват плацдарма на західному березі Дніпра – повинна бути досягнута. Після цього командує: «Добровольці – крок вперед!», і всі до єдиного зробили крок. Але підполковник сказав, що, певно, його не зроозуміли, це стосується тих, хто вміє плавати, хто готовий до труднощів. Але і наступного разу крок вперед зробили всі. Ось яка була готовність до самопожертви...».

Тоді молодшого лейтенанта М. Борисенка призначили комісаром першого переходу через Дніпро. Разом з командиром він відбирав добровольців. Ті, кого не взяли, були дуже засмучені, навіть ображалися.

...В перший десант пішли 28 осіб. На плотах – міномети, боєприпаси, кулемети, патрони та добовий запас харчів. Солдати мали пливти і все це штовхати. Німці все-таки виявили наших солдат, почався обстріл. Дніпро кипів... З 27 до західного правого берега дійшли тільки семеро, з них – троє поранені.

«Якими страшними були бої, яким страшним було кровопролиття, – говорить М. Борисенко, – але головне завдання: відкрити шлях основним силам дивізії – було виконане...».

Певно, кожен учасник ВВв може пригадати свої воєнні роки, і це свідчить лише про те, що час не стирає з пам’яті ту лиху годину...

«Якими страшними були бої, яким страшним було кровопролиття...»

«Якими страшними були бої, яким страшним було кровопролиття...»

«Якими страшними були бої, яким страшним було кровопролиття...»

«Якими страшними були бої, яким страшним було кровопролиття...»

«Якими страшними були бої, яким страшним було кровопролиття...»

«Якими страшними були бої, яким страшним було кровопролиття...»

«Якими страшними були бої, яким страшним було кровопролиття...»

«Якими страшними були бої, яким страшним було кровопролиття...»

«Якими страшними були бої, яким страшним було кровопролиття...»

«Якими страшними були бої, яким страшним було кровопролиття...»

«Якими страшними були бої, яким страшним було кровопролиття...»

«Якими страшними були бої, яким страшним було кровопролиття...»


"СВ",
Богдан Дроздов (фото)




Для того, щоб залишити коментар, увійдіть на сайт через свій профіль у одній з соціальних мереж:

  • kyza

  • 30 жовтня 2008 13:53
    Група: Гості
    Реєстрація: -- | 0 комментарів | 0 публікацій
Ну и как можнобыло "бандитов" УПУ приравнять к ветеранам войны?
Это оскорбление их памяти!!!

Ошибка! читать вместо УПУ - УПА - укранську повстанчу армію.
  • Не нравится
  • 0
  • Нравится
  • Семен

  • 1 листопада 2008 07:42
    Група: Гості
    Реєстрація: -- | 0 комментарів | 0 публікацій
Верно, никакого примирения борцов за свободу с их палачами и быть не может. По определению! Помириться с ними могли бы красноармейцы, которые с одной винтовкой на пятерых кидались на доты. Но, таких нет – они погибли. А выжили обозники штабные да гулаговские тюремщики, добивающие голодом и непосильным трудом своих узников, в том числе пленных героев УПА да насиловавшие их жен. Читайте русского писателя, узника сталинских лагерей смерти В.Шаламова. Там есть примечательный эпизод разговора двух вертухаев в гулаге. Блин, говорит один, скоро наша победа, а я на фронте так и не побывал – всю войну в Сибири стерег этих доходяг. Что детям-то расскажу? На что второй ответил: дурень ты – из тех, кто на передовой был, в живых никого почти не осталось, а мы уцелели. А те, кто уцелел и будет рассказывать правду сермяжную.

  • Не нравится
  • 0
  • Нравится
  • kyza

  • 6 листопада 2008 17:16
    Група: Гості
    Реєстрація: -- | 0 комментарів | 0 публікацій
То естьосвободитель Новогеоргиевска, о котором написано в статье, на самом деле не ветеран, а один из "штабных и гулаговских тюремщиков". Он же выжил. Так по Вашему, Семен, получается?
  • Не нравится
  • 0
  • Нравится


Інформація
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.

Top