Головними складовими елементами визначення трудового договору є:

а)загальні дані про склад сторін цього договору;

б)визначення основних специфічних обов’язків працівника, що витікають із трудового договору (в тому числі питання зобов’язань з охорони праці);

в)загальна вказівка на склад зустрічних обов’язків з боку підприємства по відношенню до працівника.

Однією із сторін трудового договору завжди є працівник, якого приймають на роботу як робітника або службовця.

Під трудовим договором у законодавстві розуміють угоду між працівником та власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом або фізичною особою (далі підприємство), у відповідності з яким працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства зобов’язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Для працевлаштування працівника на роботу як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, необхідно, щоб штатним розкладом була передбачена відповідна посада або робоче місце.

Специфіка прийнятого на себе по трудовому договору робітником або службовцем обов’язку складається з виконання роботи «по певній спеціальності, кваліфікації, посаді».

Саме ці обов’язки невід’ємно пов’язані з підпорядкуванням працівників правилам внутрішнього трудового розпорядку.

Виконання працівником певної трудової функції (столяра, електрика, майстра та ін.) є головною визначальною ознакою, яка свідчить про те, що робітника включено (навіть на короткий термін) до особового складу робітників та службовців підприємства, навіть незалежно від того, чи був він формально зарахований в штат (обліковий склад) підприємства.

Договір підряду виконується особисто працівником, згідно з яким «підрядчик» зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за дорученням «замовника» з його або своїх матеріалів, а «замовник» зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Головним критерієм цивільно-правового договору є певний результат роботи, тобто виконання індивідуального конкретного трудового завдання без підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Складаючи так звані «договори підряду», роботодавці практично у кожному договорі підряду вносять пункти, які носять ознаки складових елементів трудового договору. Так, дотримання працівником інструкції з охорони праці, техніки безпеки, пожежної безпеки є також одним з елементів трудового договору, оскільки по договору підряду працівник вико¬нує роботу на свій ризик. Також, по договору підряду за виконану роботу передбачена винагорода, а не оплата робіт. Тому, такі трудові відносини мають ознаки страхових трудових, а працівники - застрахованих осіб.

На практиці, в багатьох випадках, підприємства або фізичні особи - суб’єкти господарської діяльності, в кращому випадку укладають договори підряду (замість трудового договору (контракту)) з працівниками.

Якщо людина працювала за договором підряду, або зовсім без оформлення трудових відносин, тобто, практично нелегально, то таким чином, підприємства або фізичні особи -суб’єкти господарської діяльності ухиляються від сплати податків, створення безпечних умов праці та не сплачують внески на державне соціальне страхування від нещасних випадків за цих працівників.

Потрібно наголосити, що з урахуванням сучасних обставин, для покращення питання соціального захисту людини праці необхідно вносити зміни до чинного законодавства, в частині того, щоб особи, які працюють за умовами цивільно-правових угод, також, підлягали загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку, але в той же час, необхідно вносити зміни в частині обов’язковості сплати внесків на державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві за таких працівників, щоб не порушити бюджетний баланс Фонду і як наслідок, не постраждали гарантії соціального захисту інших потерпілих від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

В даний момент, нагадуємо роботодавцям, що порушення посадовими особами підприємств, фізичними особами, які використовують найману працю, строків та обсягів сплати страхових внесків до Фонду, неподання звітності щодо страхових внесків, несвоєчасне інформування Фонду про чисельність працівників, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, передбачену статтею 1654 Кодексу України про адміністративні порушення.

До того ж, роботодавець безпосередньо несе відповідальність за порушення зазначених вимог аж до кримінальної відповідальності згідно статей 271, 272, 273 Кримінального Кодексу України, де визначено, що порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином, якщо це порушення заподіяло тяжкі наслідки для здоров’я потерпілого або настала смерть - карається обмеженням волі на строк від 2 до 10 років!

В свою чергу, кожен громадянин, що працевлаштовується, повинен пам’ятати про те, що погоджуючись на укладення договору підряду, або взагалі, не оформлюючи трудових відносин з роботодавцем, автоматично погіршує можливість, або зовсім її унеможливлює, щодо реалізації конституційного права працівника на охорону його життя і здоров’я у процесі трудової діяльності та соціальний захист офіційно оформленому на роботу працівникові, який гарантується державою, в особі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Сергій ЯКИМЕНКО,
начальник відділення ВД ФСНВ у Світловодському районі.