Неділя, 17 грудня 2017
Светловодск Актуально

Ацетонемічний синдром у дітей. Як його уникнути?

Ацетонемічний синдром – актуальна проблема у дітей, симптомокомплекс, що виникає при підвищеному вмісті в крові кетонових тіл, таких як ацетон, ацетонова і бета-оксимасляна кислота. Як же не допустити цієї хвороби, вирішили ми з’ясувати у завідуючої відділенням дитячої консультації С. Добровольської.
– Сільва Григорівна, як і чому виникає ця хвороба, про яку наші бабусі і не чули?

– Раніше їжа була натуральна, без хімічних добавок, тому наші бабусі й не знали про цю хворобу. Тепер у торгівельній мережі повно продуктів із стабілізаторами, барвниками тощо.

Виникає ацетонемічний синдром при погрішності в харчуванні, після «бенкетних столів», вживання жирної і жареної їжі, чипсів, сухариків, пельменів, ковбаси, сирків у шоколаді. Такі продукти – сильний подразник для печінки та підшлункової залози. Подразнення слизової оболонки травного тракту викликає у дитини біль у животі, потім нудоту, блювоту, зникає апетит, з’являються в’ялість або навпаки – збудження, головний біль, закрепи або послаблення. Підвищується температура – до 37,5-38,5оС, збільшується печінка – на 1,5-2,0 см, із рота з’являється запах ацетону.

У такому випадку потрібно пошвидше зняти у дитини блювоту. Давати пити у великій кількості компот із сухофруктів, солодкий чай із лимоном, лужну мінеральну воду: "Поляна Квасова", "Лужанська", "Моршинська", "Трускавецька", Боржомі».

– Чи є якісь "рецепти", дотримуючись яких, можна попередити цю неприємну хворобу?

Звичайно, велике значення для організму дитини має правильне харчування. Краще обмежити продукти з підвищеним вмістом жирів і білків; взагалі відмовитися від концентрованих м’ясних, кісткових, рибних і грибних бульйонів. Не купувати дітям продукти, що містять консерванти, стабілізатори, барвники, емульгатори, есенції, прострочені молочні та м’ясні продукти, чіпси, горішки, жувальні гумки. Слідкуйте, щоб діти не зловживали солодощами, особливо шоколадом, шоколадними цукерками, газованою водою, тому що ці продукти токсичні і негативно впливають на печінку та підшлункову залозу дітей. Обмежте м’ясо молодих тварин і птиці; жирні сорти м’яса, субпродукти; сметану, ряжанку; помідори, баклажани, цвітну капусту; шоколад, апельсини, напої,що містять кофеїн. Лікарі-педіатри не раз переконувалися, що саме після вживання цих продуктів у дітей з’являються біль у животі, запах ацетону із рота, підвищується температура. Це означає, що дитина захворіла, і у неї – ацетонемічний синдром.

Варто посилити раціон продуктами, що багаті вітамінами і клітковиною, молочними і молочно-кислими продуктами, крупами, овочами і фруктами. Годуйте дітей 5-6 разів на день, але не силоміць. Хочу ще раз нагадати, що у раціоні повинно бути багато рідини, переважно лужних напоїв, зелений чай, компот із сухофруктів. І, звичайно, потрібно дотримуватися дієти.

– Мабуть, рідше хворіють на ацетонемічний синдром діти, які активно займаються спортом?

– Звичайно, а для дітей, які не займаються спортом, велике значення мають постійні фізичні навантаження, перебування на свіжому повітрі, водні процедури (плавання, контрастний душ, обливання). Такі процедури гармонізують нервову систему і позитивно впливають на обмін речовин.

Потрібно уникати фізичних і психічних перевантажень; перегрівів у задушливому приміщенні; обмежити час перегляду телепередач і роботи на комп’ютері.

Бажано один раз на рік оздоровлювати дитину в санаторії з використанням слабомінералізованих лужних вод.

Кризи при ацетонемічних синдромах закінчуються у дітей після 12-14 років.

Розмову вела
Вікторія АРХИПОВА.




Для того, щоб залишити коментар, увійдіть на сайт через свій профіль у одній з соціальних мереж:



Інформація
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.

Top