Середа, 13 грудня 2017
Светловодск Свята

А мова рідна, колискова, для нас свята

А мова рідна, колискова,  для нас свята21 лютого – День рідної мови. І для більшоасті українців немає кращої, ніж українська. Хоча, погодьтеся, потрібно нам її ще більше шанувати та плекати.
А чи залишається вона рідною для людей, які живуть за межами своєї Батьківщини, за межами того міста чи села, де народилися? Як почувають себе в Україні, зокрема, в Світловодську, вірмени та грузини, росіяни та євреї, німці та поляки, цигани тощо.
Редакція газети «Світловодськ вечірній» започатковує цикл матеріалів про представників різних націй та народностей, про особливості їхньої культури, про інтернаціональні родини, виховання дітей у таких родинах.
Сьогодні – перша публікація. В редакцію на запрошення завідуючого оргвідділом міськвиконкому Сергія Гайдука прийшли Таріел Губеладзе та Ірина Кінчадзе.
Таріел Губеладзе в Україну потрапив випадково. У 1984 –1986 р.р. юнак з Кутаїсі служив у Києві. А після строкової служби вступив до Київського університету Т.Шевченка на географічний факультет. І, можливо, поїхав би після навчання додому, але запала в душу українська дівчина Наталя, тож на першому курсі Таріел запропонував їй руку та серце. Та й її полонив красень-грузин, до того ж великий мастак до танців, бо Таріел закінчив хореографічний технікум ім.Су-хішвілі та Рамішвілі. А оскільки Наталя зі Світловодська, то молоде подружжя після навчання приїхало в місто світла та води.

Учителі географії СЗОШ №7 Таріел Омарович і Наталя Миколаївна Губеладзе користуються повагою у колег і учнів. Працюють самовіддано, люблять свій предмет, учнів. Їхня старша донька Марина – третьокурсниця Київського національного університету, також майбутній географ, тим більше, що з дитинства знала, де знаходиться географічний факультет. Шестикласниця Дар’я, молодша донька, мріє стати архітектором-дизайнером.

Таріел Омарович свою рідну грузинську мову не забуває: дивиться фільми, слухає музику, читає книги. Майже щороку їздить в Грузію, де живе його рідний брат та вся велика родина. Має багато друзів-грузинів у Києві. У Світловодську також знає кілька земляків, з якими можна поговорити рідною мовою.

Дружина Т.Губеладзе Наталя Миколаївна трохи розмовляє грузинською мовою. Принаймні з мамою Таріела, коли вона телефонує з Кутаїсі, спілкується грузинською. Доньки Маринка і Дар’я розуміють мову. А вдома родина спілкується і українською, і російською мовами. В школі Т.Губеладзе викладає географію також російською та українською. Минулого року Таріел Омарович їздив у Грузію. З гордістю розповідає, що Тбілісі, Кутаїсі стали кращими. Життя поступово налагоджується, немає хабарництва. З президентом Грузії М.Саакашвілі (він був на курс старшим) Таріел вчився в університеті, тому знали один одного. Таріел відгукується про М.Саакашвілі, як про дуже розумну людину.

...Ірина Кінчадзе разом зі своєю десятирічною донькою Валерією брала участь у проекті «Хвилина слави», тому ця тендітна жінка з великими смарагдовими очима, танці у її виконанні, запам’яталися багатьом світловодцям.

Ірина народилася в Світловодську (її мама з Микільська, а батько з Грузії). Батьки познайомилися в Руставі, де за комсомольською путівкою будували металургійний завод. Ірина Кінчадзе жила в Грузії 25 років. Тут закінчила школу, а на літні канікули завжди приїздила в Микільськ, потім – факультет російської мови та літератури Тбіліського педагогічного інституту ім.Пушкіна. Розуміє грузинську літературну мову, однак зараз спілкується нею рідко, бо другий чоловік Віктор Кабілецький родом зі Світловодська, в родині спілкуються переважно російською та українською мовами. Батько доньки Валерії – грузин, і Лера, учениця СЗОШ №2, пишається тим, що вона грузинка, хоча чудово знає і любить українську мову, та й народилася в Україні, в Кіровограді.
Таріел Омарович Губеладзе та Ірина Отарівна Кінчадзе зустрілися і познайомилися в редакції. У них відразу знайшлося багато спільних тем для розмови. Почали згадувати, що як і Україна, Грузія умовно ділиться на декілька регіонів. Якщо у нас є Волинь, Галичина, Поділля, то у них на батьківщині – Картлі та Кахети на півночі, Імерети – в центральній частині, Гурія – на сході, Аджарія – на півдні, Самігрело – на заході. Багато додаткової інформації з’явилося для газетної публікації, коли розпочалася цікава розмова про національні страви. Таріел Омарович часто готує вдома грузинські національні страви. З ранньої весни вирощує декілька видів городини, без якої неможливо приготувати справжню грузинську їжу. Старша донька Марина також дуже любить грузинську кухню, вміє і любить готувати. Ірина Кінчадзе щомісяця обов’язково радує родину грузинськими стравами. Із зелені дуже любить базилік, обов’язково додає його в тольму (голубці з молодого виноградного листя).

Світловодці також можуть спробувати приготувати національні грузинські страви (читайте на 8-ій сторінці «СВ»), рецепти яких розповіли гості редакції.
І, звичайно, в розмові час від часу виникала думка про те, що непогано було б створити в Світловодську грузинське товариство. Хай невелике. Щоб можна було інколи зустрічатися, не забувати мову та традиції. Що ж, ідея хороша. Грузини, які живуть у Світловодську і хотіли б частіше спілкуватися зі своїми земляками, можуть зателефонувати в редакцію на номер 24345.

Вікторія АРХИПОВА,
Богдан ДРОЗДОВ (фото).

А мова рідна, колискова,  для нас свята А мова рідна, колискова,  для нас свята А мова рідна, колискова,  для нас свята

Гамарджоба – здравствуйте – вітаються зі своїм земляками, а тепер світловодцями, Ірина Кінчадзе та Таріел Губеладзе.

Ось як готує Ірина Кінчадзе САЦІВІ (страву з курки – катамі). У воді, що тільки покриває м’ясо, з цілою цибулиною, майже до готовності відварити курку або курячі грудки, краще полтавські. Під кінець воду підсолити. А тим часом перекрутити через м’ясорубку 400 г (2 склянки) волоських горіхів – какалі, або ліщини – тхілі. Віджати горіхи руками разом із сухими спеціями (хмелі-сунелі, кіндза, червоний перець, гвоздика), хто любить – додати 2 зубчики передавленого часнику, і перемішати з теплим бульйоном. У бульйон із спеціями покласти порізане на порції м’ясо, і чекати доки вистигне.
РИБА – ТЕВЗІ (рецепт Таріела Губеладзе). 1 кг філе риби (форель, судак) порізати невеликими порціями, залити 0,5 л білого сухого вина і варити на слабкому вогні 20 хв. разом з 1 цибулиною. Коли закипить, рибу і цибулю вийняти, а в бульйон додати подрібнений часник, хмелі-сунелі, 200 г волоських змелених горіхів і потушкувати ще 5-10 хв. Рибу покласти в глибоке блюдо і залити не дуже гарячою юшкою, можна додати дрібно порізані петрушку, кінзу.
[b]




Для того, щоб залишити коментар, увійдіть на сайт через свій профіль у одній з соціальних мереж:



Інформація
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.

Top