Багата і славна історія ЗАТ «ОДЕБП», його коллективу
У 1990 році, після закінчення інституту, прийшов працювати в об’єднання молодий спеціаліст Віктор Михайлик. Був інженером-конструктором, начальником відділу охорони праці, а з 2001 р. Віктор Михайлович – головний енергетик ЗАТ «ОДЕБП».
Майже 39 років в енергоцеху головного заводу працює електромонтером Костянтин Гусєв. У нинішньому році обласна федерація профспілки визнала Костянтина Олександровича «Кращим за професією».
Майже 39 років в енергоцеху головного заводу працює електромонтером Костянтин Гусєв. У нинішньому році обласна федерація профспілки визнала Костянтина Олександровича «Кращим за професією».
^ Реклама ^ЗАТ «Об’єднання Дніпроенергобудпром», в яке входить вісім підприємств, є багатопрофільним. Жартома скажу, що професійні свята можемо відзначати щомісяця, навіть день медпрацівників та преси. Але основні три професійні свята, з якими завжди поздоровляють об’єднання друзі, колеги, влада та підприємства-партнери, закладені в самій назві підприємства «енергобуд-пром» – тобто «енергетика, будівництво, промисловість». До речі, об’єднання є дійсним членом Будівельної палати України та провідним в Україні підприємством в галузі будіндустрії, а генеральний директор І.Е. Марон є Повноважним представником Будівельної палати по Кіровоградській області.
Але головним святом об’єднання було і залишається День енергетика,адже ми і відбулися як провідне підприємство Міністерства енергетики колишнього Радянського Союзу.
У нас багата і славна історія. Підприємства об’єднання беруть своє коріння ще з тих далеких років, коли на березі Дніпра починалося будівництво Кременчуцької ГЕС. Ми пишаємося тим, що майже в кожній тепловій, атомній та багатьох гідроелектростанціях, як в Україні, так і в близькому та далекому зарубіжжі, є часточка нашої праці та серця. Це і гігант Атоммаш, Запорізька, Рівненська, Хмельницька, Південно-Українська атомні станції, а також в Монголії, Йемені та інших регіонах.
Звичайно, ми не виробляємо електроенергію, але мали і маємо безпосереднє відношення до будівництва атомних, теплових та гідроелектростанцій. За великий вклад в розвиток енергетичної та електротехнічної промисловості колектив об’єднання був нагороджений орденом «Знак Пошани», а генеральному директорові присвоєно високе звання «Заслужений енергетик СРСР». А що таке енергетика зрозуміло всім – це життєдіяльність промисловості, транспорту і зв’язку, всього розмаїття господарства, світло і затишок в кожній оселі.
Тому я знову дозволю собі пожартувати словами з російської пісні: «А без меня, а без меня здесь ничего бы не стояло, здесь ничего бы не стояло, когда бы не было меня», розуміючи під словом «меня» об’єднання та збудовані електростанції.
За роки незалежності нашої держави нам довелось докласти багато зусиль, щоб взагалі вижити таким великим колективом. Але, дякуючи мудрості та професіоналізму керівника об’єднання Івана Едуардовича Марона, ми з гордістю говоримо, що ми, як і раніше, підтримуємо тісні партнерські зв’язки як в Україні, так і на теренах колишнього Союзу. Назву лише декілька із них. Сьогодні продукцію для спорудження атомних електростанцій та ліній електропередач об’єднання постачає в Росію (Нововоронизька атомна станція. Північно-Кавказькі електромережі). Опори та траверси для ліній електропередач об’єднання постачає в Молдову та майже всім підприємствам обленерго України.
Сьогодні підприємства об’єднання мають вагомі досягнення. Щорічно збільшуються обсяги виробництва та реалізації продукції (160-169 відсотків до кожного попереднього року), істотно збільшується розмір заробітної плати та податків до бюджетів усіх рівнів та відрахувань до небюджетних фондів.
З нагоди професійного свята хочу від імені адміністрації об’єднання та від себе особисто щиро привітати трудові колективи зі святом. Передати слова подяки славним ветеранам об’єднання: В.О. Іванову, колишньому головному інженеру; Е.В. Максимову, колишньому заступнику генерального директора з капітального будівництва; В.Г.Кметю та І.А. Пистуну – енергетикам головного заводу; колишнім бригадирам-орденоносцям Б.Г. Самойлюку, В.М. Атаманському, М.П.Коваленку, Г.І.Трушу, Л.С.Буряковському; високопрофесійним фахівцям підпри-ємств об’єднання – М.Т.Хильку, В.П.Некипєлову, С.С.Самокишу, В.Д.Ткаченку, Ф.П.Чернявському, Ю.Т.Векленку, В.І.Корчазі, А.Л.Кочетовій та усім, усім ветеранам нашого об’єднання. Це їх самовідданою працею та умілими працьовитими руками кріпилась міць ЗАТ «ОДЕБП».
Особлива подяка та щире привітання зі святом працюючим і нині ветеранам праці – В.Л. Скрипачову, В.І. Чорному, В.Г. Самойленку – працівникам головного заводу; Л.М. Бойку, А.О.Чорному – працівникам заводу металоконструкцій; П.С.Карасю, А.М.Кубуші – працівникам ДП «Завод залізобетонних виробів».
Хочу щиро подякувати і молодим та заповзятим, які продовжили справу батьків, і які в тяжкі часи «виживання» об’єднання (1995-1999 р.) стали пліч-о-пліч з ветеранами, не розбіглись по теплих куточках новостворених фірм та фірмочок, що виросли як гриби після дощу, а залишились вірними своєму покликанню, колективу та трудовій династії. Таких династій у нас чимало. Наприклад, Пряжникови, Кириченки, Якимці, Бакути.
Добре зарекомендували себе в об’єднанні, зросли та продовжують зростати професійно В.М.Михайлик, І.М. Руденко з головного заводу; П.І.Гаврилюк, В.В.Дідоха – із заводу металоконструкцій; О.В.Семенов, О.М.Радченко – із ДП «Завод залізобетонних виробів».
Бажаю всім працівникам об’єднання та їхнім родинам міцного здоров’я, трудової наснаги, невичерпної енергії, тепла, затишку та щастя в оселях!
Любов ЧЕКАЛЕНКО,
перший заступник генералього директора ЗАТ «ОДЕБП».
Але головним святом об’єднання було і залишається День енергетика,адже ми і відбулися як провідне підприємство Міністерства енергетики колишнього Радянського Союзу.
У нас багата і славна історія. Підприємства об’єднання беруть своє коріння ще з тих далеких років, коли на березі Дніпра починалося будівництво Кременчуцької ГЕС. Ми пишаємося тим, що майже в кожній тепловій, атомній та багатьох гідроелектростанціях, як в Україні, так і в близькому та далекому зарубіжжі, є часточка нашої праці та серця. Це і гігант Атоммаш, Запорізька, Рівненська, Хмельницька, Південно-Українська атомні станції, а також в Монголії, Йемені та інших регіонах.
Звичайно, ми не виробляємо електроенергію, але мали і маємо безпосереднє відношення до будівництва атомних, теплових та гідроелектростанцій. За великий вклад в розвиток енергетичної та електротехнічної промисловості колектив об’єднання був нагороджений орденом «Знак Пошани», а генеральному директорові присвоєно високе звання «Заслужений енергетик СРСР». А що таке енергетика зрозуміло всім – це життєдіяльність промисловості, транспорту і зв’язку, всього розмаїття господарства, світло і затишок в кожній оселі.
Тому я знову дозволю собі пожартувати словами з російської пісні: «А без меня, а без меня здесь ничего бы не стояло, здесь ничего бы не стояло, когда бы не было меня», розуміючи під словом «меня» об’єднання та збудовані електростанції.
За роки незалежності нашої держави нам довелось докласти багато зусиль, щоб взагалі вижити таким великим колективом. Але, дякуючи мудрості та професіоналізму керівника об’єднання Івана Едуардовича Марона, ми з гордістю говоримо, що ми, як і раніше, підтримуємо тісні партнерські зв’язки як в Україні, так і на теренах колишнього Союзу. Назву лише декілька із них. Сьогодні продукцію для спорудження атомних електростанцій та ліній електропередач об’єднання постачає в Росію (Нововоронизька атомна станція. Північно-Кавказькі електромережі). Опори та траверси для ліній електропередач об’єднання постачає в Молдову та майже всім підприємствам обленерго України.
Сьогодні підприємства об’єднання мають вагомі досягнення. Щорічно збільшуються обсяги виробництва та реалізації продукції (160-169 відсотків до кожного попереднього року), істотно збільшується розмір заробітної плати та податків до бюджетів усіх рівнів та відрахувань до небюджетних фондів.
З нагоди професійного свята хочу від імені адміністрації об’єднання та від себе особисто щиро привітати трудові колективи зі святом. Передати слова подяки славним ветеранам об’єднання: В.О. Іванову, колишньому головному інженеру; Е.В. Максимову, колишньому заступнику генерального директора з капітального будівництва; В.Г.Кметю та І.А. Пистуну – енергетикам головного заводу; колишнім бригадирам-орденоносцям Б.Г. Самойлюку, В.М. Атаманському, М.П.Коваленку, Г.І.Трушу, Л.С.Буряковському; високопрофесійним фахівцям підпри-ємств об’єднання – М.Т.Хильку, В.П.Некипєлову, С.С.Самокишу, В.Д.Ткаченку, Ф.П.Чернявському, Ю.Т.Векленку, В.І.Корчазі, А.Л.Кочетовій та усім, усім ветеранам нашого об’єднання. Це їх самовідданою працею та умілими працьовитими руками кріпилась міць ЗАТ «ОДЕБП».
Особлива подяка та щире привітання зі святом працюючим і нині ветеранам праці – В.Л. Скрипачову, В.І. Чорному, В.Г. Самойленку – працівникам головного заводу; Л.М. Бойку, А.О.Чорному – працівникам заводу металоконструкцій; П.С.Карасю, А.М.Кубуші – працівникам ДП «Завод залізобетонних виробів».
Хочу щиро подякувати і молодим та заповзятим, які продовжили справу батьків, і які в тяжкі часи «виживання» об’єднання (1995-1999 р.) стали пліч-о-пліч з ветеранами, не розбіглись по теплих куточках новостворених фірм та фірмочок, що виросли як гриби після дощу, а залишились вірними своєму покликанню, колективу та трудовій династії. Таких династій у нас чимало. Наприклад, Пряжникови, Кириченки, Якимці, Бакути.
Добре зарекомендували себе в об’єднанні, зросли та продовжують зростати професійно В.М.Михайлик, І.М. Руденко з головного заводу; П.І.Гаврилюк, В.В.Дідоха – із заводу металоконструкцій; О.В.Семенов, О.М.Радченко – із ДП «Завод залізобетонних виробів».
Бажаю всім працівникам об’єднання та їхнім родинам міцного здоров’я, трудової наснаги, невичерпної енергії, тепла, затишку та щастя в оселях!
Любов ЧЕКАЛЕНКО,
перший заступник генералього директора ЗАТ «ОДЕБП».
^ Реклама ^
