"Калькулятор" – проблемна зона
Пару тижнів тому безнадійно "хворий" колишній флагман совєтської електронної промисловості "Калькулятор" знову нагадав за себе: кажуть, попередній його директор Сергій Тишко, з допомогою озброєних до зубів ОМОНівців, "нізложив" нинішнього директора Миколу Лук'янчикова...
Аби розібратися - що там і до чого - ми зв'язалися з першим та другим фігурантами "революційних" подій на заводі.
Аби розібратися - що там і до чого - ми зв'язалися з першим та другим фігурантами "революційних" подій на заводі.
^ Реклама ^- Пане Сергію, у мирний-то час - озброєні міліціянти, штурм тощо. А полюбовно "ніззя"?
- Ви розпочали з фіналу. Але стане все зрозуміло, коли розповідати, як і годиться, по-порядку. Отже, ухвалою світловодського міськрайонного суду від 21 лютого 2006 року мене поновлено на посаді директора "Калькулятора" з дня мого незаконного звільнення, тобто, від 25 травня 2005 року...
- Так, ще з 21 лютого ви знову директор, але вже ж травень...
- Це вже питання до Міністерства промислової політики, яке, чи не навмисне, зволікало з виконанням судових рішень. Поясню детальніше. У згаданій судовій ухвалі говориться: "Рішення суду в частині поновлення Тишка С.М. на посаді директора Світловодського заводу "Калькулятор" підлягає негайному виконанню. Та, знаючи більш-менш Мінпромівську "кухню", я отримав у суді ще й виконавчий лист на примусове виконання рішення суду. Цей лист я надіслав до Департаменту виконавчої служби у Києві. А, у свою чергу, відділ примусового виконання цього Департаменту, який підпорядковується Мін’юсту України, ухвалив постанову про відкриття виконавчого провадження, у якому Мінпрому дається термін до 3 березня добровільно виконати рішення суду. А якщо цього не буде, то після зазначеного терміну на Мінпром очікує штраф та виконання судового рішення через примус.
- Мінпром, звісна річ, "ні в какую"...
- Так точно. Враження таке, що мінпромівцям начхати як на людей, так і на судові рішення. Але й Мін’юст - не промах: він ще трішки зачекав і наклав на Мінпром штраф за невиконання. А у своїй постанові від 14 квітня поточного року попередив, що, якщо і цього разу все залишиться без змін, то, цитую: "...посадові особи, які безпосередньо ухиляються від виконання рішення суду, будуть притягнуті до визначеної Законом відповідальності". А це, даруйте, уже "строк".
- І Мінпром злякався?
- Певною мірою. З 14 квітня минуло ще 14 днів, поки на "Калькулятор" прибули співробітник Мінпрому та Державний виконавець. Викликали й мене. Таким чином, були проведені "дії по примусовому виконанню виконавчого листа по поновленню Тишка С.М. на посаді директора заводу", - цитую за оригіналом...
- Он звідки взялися балачки про ОМОН...
- Щодо виконання судових рішень у примусовому порядку, то, згідно з чинними правилами, передбачено наявність озброєної охорони. А як же ж по-іншому? Але говорити про якісь майже бойові дії на "Калькуляторі" - буде перебільшенням.
- А що керівництво заводу, яке ви прийшли "нізлаґать"?
- Все відбувалося за присутності, так званого, в.о. директора заводу, бо ж директор Микола Лук'янчиков "терміново" відбув у відрядження до Кременчука. Держвиконавець, "всадивши" мене за директорський стіл, склав акт про те, що постанову суду виконано. На мою вимогу (вже як директора) надати у розпорядження установчі документи, печатку, ключі від сейфу і кабінету та зробити відповідний запис у трудовій книжці, представник "уходящєй" адміністрації передав мені лише ключі від кабінету. Все інше, повідомили мені, знаходиться у пана Лук'янчикова. І у трудовій книжці нічого не написали. Причина - відсутність працівника відділу кадрів. І після цього, знов цитую акт: "...колектив підприємства був ознайомлений із змістом рішення суду про поновлення Тишка С.М. на посаді директора підприємства та з наказом Мінпрому від 03.04.06 в частині поновлення"...
- Слова "з наказом Мінпрому" ви промовили з сарказмом у голосі. Поясните?
- Сарказм - м'яко сказано. Адже вважаю цей мінпромівський документ верхом цинізму. Слухайте уважно, цитую цей "шедевр": "Пункт 1. Поновити Тишка С.М. на посаді директора заводу "Калькулятор" з 25 травня 2005 року. Пункт 2. Вважати звільненим Тишка С.М. від виконання обов'язків директора заводу "Калькулятор" з 20 грудня 2005 року"...
- Маячня якась...
- Не те слово! На запитання одного з працівників заводу, як це розуміти, Держвиконавець наголосив, що з 28 квітня цього року Тишко Сергій Миколайович є директором заводу "Калькулятор". Все! І ніяких мінпромівських "ґвоздєй"!
- А що мінпромівець?
- Тут розпочинається "найвеселіше". Представник Мінпрому, зачувши слова представника Мін’юсту, промовчав - напевне, спрацював "інстинкт самозбереження". А потім, провівши Держвиконавця, за півгодини повернувся, буцімто, для відповідей на запитання працівників заводу, які, до речі, в цьому році жодного разу не отримували ані копійки заробітної плати. Насправді ж він прийшов повідомити приблизно таке: все, що сталося - звичайна формальність. Директором заводу є і залишається Лук'янчиков, а Тишко, як був звільнений від 20 грудня минулого року, так таким і залишається. От і весь сказ.
- Тепер що - знову суди?
- Якщо доведеться... Тим більше, що за моєї відсутності ніяких змін на краще не сталося, радше - навпаки: заборгованість по зарплаті зросла у поточному році на 130 тисяч гривень і вже перетнула 1,7 мільйона гривень, а разом із компенсацією за невчасно виплачену - понад 3 мільйони. Кількість охоронців заводу, через це безгрошів'я, зменшилась удвічі, а от ІТРівців з окладом у 800-1000 гривень (?) побільшало. Активи заводу, що оцінювалися раніше більше, ніж у 5 мільйонів гривень, сьогодні "коштують" 1,3 мільйона...
- Що - "всихається" заводик?
- Може й так. Це "всихання" сталося через те, що керівництву не вдалося (або воно не захотіло) відсудити незаконно проданий корпус гальванічного цеху. До цього треба додати "барський жест", коли до комунальної власності міста було безкоштовно передано гуртожиток на Приморській,74 та будинок на 9-го Січня.
- Заждіть, як відомо, завод наразі перебуває у процедурі банкрутства, а відтак, забороняється будь-яка реалізація...
- Саме так. Але, напевне, у Світловодську мають чинність якісь інші закони. Тому-то здаватися я не збираюся. Гадаю, за нової міської адміністрації цим "корпоративним" маніпуляціям, що вигідні лише купці посадовців, буде покладено край на користь тим, хто працював і працюватиме на заводі.
Розмовляв Лев ГАДЮКІН.
- Ви розпочали з фіналу. Але стане все зрозуміло, коли розповідати, як і годиться, по-порядку. Отже, ухвалою світловодського міськрайонного суду від 21 лютого 2006 року мене поновлено на посаді директора "Калькулятора" з дня мого незаконного звільнення, тобто, від 25 травня 2005 року...
- Так, ще з 21 лютого ви знову директор, але вже ж травень...
- Це вже питання до Міністерства промислової політики, яке, чи не навмисне, зволікало з виконанням судових рішень. Поясню детальніше. У згаданій судовій ухвалі говориться: "Рішення суду в частині поновлення Тишка С.М. на посаді директора Світловодського заводу "Калькулятор" підлягає негайному виконанню. Та, знаючи більш-менш Мінпромівську "кухню", я отримав у суді ще й виконавчий лист на примусове виконання рішення суду. Цей лист я надіслав до Департаменту виконавчої служби у Києві. А, у свою чергу, відділ примусового виконання цього Департаменту, який підпорядковується Мін’юсту України, ухвалив постанову про відкриття виконавчого провадження, у якому Мінпрому дається термін до 3 березня добровільно виконати рішення суду. А якщо цього не буде, то після зазначеного терміну на Мінпром очікує штраф та виконання судового рішення через примус.
- Мінпром, звісна річ, "ні в какую"...
- Так точно. Враження таке, що мінпромівцям начхати як на людей, так і на судові рішення. Але й Мін’юст - не промах: він ще трішки зачекав і наклав на Мінпром штраф за невиконання. А у своїй постанові від 14 квітня поточного року попередив, що, якщо і цього разу все залишиться без змін, то, цитую: "...посадові особи, які безпосередньо ухиляються від виконання рішення суду, будуть притягнуті до визначеної Законом відповідальності". А це, даруйте, уже "строк".
- І Мінпром злякався?
- Певною мірою. З 14 квітня минуло ще 14 днів, поки на "Калькулятор" прибули співробітник Мінпрому та Державний виконавець. Викликали й мене. Таким чином, були проведені "дії по примусовому виконанню виконавчого листа по поновленню Тишка С.М. на посаді директора заводу", - цитую за оригіналом...
- Он звідки взялися балачки про ОМОН...
- Щодо виконання судових рішень у примусовому порядку, то, згідно з чинними правилами, передбачено наявність озброєної охорони. А як же ж по-іншому? Але говорити про якісь майже бойові дії на "Калькуляторі" - буде перебільшенням.
- А що керівництво заводу, яке ви прийшли "нізлаґать"?
- Все відбувалося за присутності, так званого, в.о. директора заводу, бо ж директор Микола Лук'янчиков "терміново" відбув у відрядження до Кременчука. Держвиконавець, "всадивши" мене за директорський стіл, склав акт про те, що постанову суду виконано. На мою вимогу (вже як директора) надати у розпорядження установчі документи, печатку, ключі від сейфу і кабінету та зробити відповідний запис у трудовій книжці, представник "уходящєй" адміністрації передав мені лише ключі від кабінету. Все інше, повідомили мені, знаходиться у пана Лук'янчикова. І у трудовій книжці нічого не написали. Причина - відсутність працівника відділу кадрів. І після цього, знов цитую акт: "...колектив підприємства був ознайомлений із змістом рішення суду про поновлення Тишка С.М. на посаді директора підприємства та з наказом Мінпрому від 03.04.06 в частині поновлення"...
- Слова "з наказом Мінпрому" ви промовили з сарказмом у голосі. Поясните?
- Сарказм - м'яко сказано. Адже вважаю цей мінпромівський документ верхом цинізму. Слухайте уважно, цитую цей "шедевр": "Пункт 1. Поновити Тишка С.М. на посаді директора заводу "Калькулятор" з 25 травня 2005 року. Пункт 2. Вважати звільненим Тишка С.М. від виконання обов'язків директора заводу "Калькулятор" з 20 грудня 2005 року"...
- Маячня якась...
- Не те слово! На запитання одного з працівників заводу, як це розуміти, Держвиконавець наголосив, що з 28 квітня цього року Тишко Сергій Миколайович є директором заводу "Калькулятор". Все! І ніяких мінпромівських "ґвоздєй"!
- А що мінпромівець?
- Тут розпочинається "найвеселіше". Представник Мінпрому, зачувши слова представника Мін’юсту, промовчав - напевне, спрацював "інстинкт самозбереження". А потім, провівши Держвиконавця, за півгодини повернувся, буцімто, для відповідей на запитання працівників заводу, які, до речі, в цьому році жодного разу не отримували ані копійки заробітної плати. Насправді ж він прийшов повідомити приблизно таке: все, що сталося - звичайна формальність. Директором заводу є і залишається Лук'янчиков, а Тишко, як був звільнений від 20 грудня минулого року, так таким і залишається. От і весь сказ.
- Тепер що - знову суди?
- Якщо доведеться... Тим більше, що за моєї відсутності ніяких змін на краще не сталося, радше - навпаки: заборгованість по зарплаті зросла у поточному році на 130 тисяч гривень і вже перетнула 1,7 мільйона гривень, а разом із компенсацією за невчасно виплачену - понад 3 мільйони. Кількість охоронців заводу, через це безгрошів'я, зменшилась удвічі, а от ІТРівців з окладом у 800-1000 гривень (?) побільшало. Активи заводу, що оцінювалися раніше більше, ніж у 5 мільйонів гривень, сьогодні "коштують" 1,3 мільйона...
- Що - "всихається" заводик?
- Може й так. Це "всихання" сталося через те, що керівництву не вдалося (або воно не захотіло) відсудити незаконно проданий корпус гальванічного цеху. До цього треба додати "барський жест", коли до комунальної власності міста було безкоштовно передано гуртожиток на Приморській,74 та будинок на 9-го Січня.
- Заждіть, як відомо, завод наразі перебуває у процедурі банкрутства, а відтак, забороняється будь-яка реалізація...
- Саме так. Але, напевне, у Світловодську мають чинність якісь інші закони. Тому-то здаватися я не збираюся. Гадаю, за нової міської адміністрації цим "корпоративним" маніпуляціям, що вигідні лише купці посадовців, буде покладено край на користь тим, хто працював і працюватиме на заводі.
Розмовляв Лев ГАДЮКІН.
^ Реклама ^
