П’ятниця, 15 грудня 2017
Події Фоторепортаж

Холодний Яр. Героїчна «купіль» українців

Холодний Яр. Героїчна «купіль» українців
Відкриття монументу на честь Ю. Горліс-Горського
Темі Холодноярської республіки, а ще раніше – цитаделі козаччини на цих теренах, — присвячено чимало історичних розвідок. Та для більшості нинішніх українців тая місцина все ще так і залишається своєрідною „terra incognita” („землею незвіданою”, лат.) головно через „невписанність” окупаційної совєтської ідеологеми про те, що українці сплять і бачать себе холопами то московських царів, то генсеків ЦК КПСС, то нинішніх керманичів цієї напівазійської імперії... Щорічна квітнева „проща” сюди українців з усіх усюд засвідчує, що це далеко не так. А точніше – геть не так.
У 1918-1922 роках на теренах сучасних Черкаської, Кіровоградської, частини Дніпропетровської, Полтавської та Херсонської областей існувало своєрідне державне утворення – Холодноярська республіка з центром у селі Мельники (за козаччини, між іншим, це село було центром Коліївщини). Виникла вона завдяки повстанню тамтешніх селян супроти большевистської навали. А головним отаманом понад 15-тисячного війська цієї республіки був потомствений „козарлюга” Василь Чучупака, який загинув у нерівному бою з „лаптьожниками” у квітні 1920 року. На мельниківському кладовищі він і похований...

З набуттям Незалежності, сюди щороку з’їжджаються українці вклонитися героєві і тисячам інших безіменних звитяжців. 2010 рік винятком не став. Навіть, більш того, він ювілейний – 90 літ минуло від тих, сповнених героїзмом і самопожертви подій у Холодному Яру. Тож не дивно, що цьогорічні урочистості у Мельниках були набагато масштабнішими. Політики, нардепи, козаки, зокрема, і так звані чорні козаки із дружньої нині Польщі, кобзарі, пересічні громадяни... Розпочалося дійство з відкриття монументу на честь уродженця цих місць Юрієві Горліс-Горському, який чи не вперше своєю книгою „Холодний Яр” розповів широкому світовому загалові про ті буремні події. (До того ж, правдиві. Адже автор був безпосереднім їх учасником. А опісля поразки селянської республіки був вимушений перейти на „польський бік” України, де і побачив світ його „Холодний Яр”. Між іншим, ця книга, з розлогим викладенням військової стратегії і тактики холодноярських вояків, стала надзвичайно корисним посібником бойового вишколу для іншої народної армії — Української Повстанської – у її боротьбі супроти комуно-фашистських зайд). Потім на могилі славного отамана Чучупаки був відслужений молебень та заспівав героїчних балад (дум) сивий кобзар Василь Литвин...

Розповідаючи про перебіг широких урочистостей, не можна не сказати про найголовнішого їх організатора Романа Коваля. Історик, публіцист, філософ, громадський діяч, перу якого належать як безліч історичних розвідок, так і публікацій на сучасну українську тематику у послідовній ув’язці до історичних паралелей. Вашому кореспондентові таки вдалося поговорити з цією непересічною особистістю і, зокрема, про його „свіжу” книгу „Підстави націократії”, у якій, між іншим, у позитивному ключі представлена діяльність до 1939 року (нечувана річ!)... Адольфа Гітлера. (Розмову з паном Ковалем читайте найближчим часом)...

А ще було „паломництво” до тисячолітнього „Дуба Максима Залізняка” (кажуть, він цілющий, якщо до нього притулитися)... Славетний таки край: все воно тут – героїчне – знаходиться в одному місці! 1768 року саме тут вибухнуло народне повстання під керівництвом Івана Гонти та Максима Залізняка, знане в історії як Коліївщина... Старезний дуб, де під „чаруючі” звуки козацьких тулумбасів збирався навколишній народ гамселити своїх незваних здичавілих „братів” з півночі, так і залишився у пам’яті вдячних нащадків як „Дуб Максима Залізняка”.

Нині частина цієї місцевості об’єднана в історико-краєзнавчий комплекс з однойменною назвою. Тут, перетинаючи козацьку заставу, наче час зупинився. Навіть, шинок „Дикий хутір” на території комплексу – за своїми архітектурою, напоями, стравами, музиками, обслугою – наче застиг у XVIII столітті. Застиг. Аби кожен українець, буваючи тут, відчув себе частиною древнього героїчного етносу.

Холодний Яр. Героїчна «купіль» українців
Не заростає народна тропа до „Дуба Максима Залізняка”

Холодний Яр. Героїчна «купіль» українців
Кобзар Василь Литвин на могилі отамана Василя Чучупаки


Віталій АСАУЛЕНКО




Для того, щоб залишити коментар, увійдіть на сайт через свій профіль у одній з соціальних мереж:



Інформація
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.

Top