Субота, 16 грудня 2017
Корисна інформація

Голодомор 1932-1933 років в Україні

Голодомор 1932-1933 років в Україні
В 1932-1933 роках в Україні сталінським тоталітарним режимом вчинено найстрашніший злочин проти людства – Голодомор – геноцид українського народу, що призвело до загибелі мільйонів громадян.
Після повалення в листопаді 1920 року Української Народної Республіки більшовицький режим розпочав на її території активні дії щодо недопущення відновлення незалежної української держави шляхом проведення жорстокої репресивної політики, спрямованої на встановлення комуністичного ладу і придушення будь-яких партій і рухів, які відстоювали ідею української самостійності.
З цією метою керівники комуністичної більшовицької партії – Сталін (Джугашвілі) Йосип Віссаріонович – генеральний секретар Центрального комітету Всесоюзної комуністичної партії більшовиків (ЦК ВКП(б)); Молотов (Скрябін) В’ячеслав Михайлович – член ЦК ВКП(б), Голова Ради Народних Комісарів Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР); Каганович Лазар Мойсейович – секретар ЦК ВКП(б); Постишев Павло Петрович – секретар ЦК ВКП(б), другий секретар ЦК КП(б)У, перший секретар Харківського обкому КП(б)У; Косіор Станіслав Вікентійович – член. ЦК ВКП(б), генеральний секретар ЦК Комуністичної партії більшовиків України (КГІ(б)У); Чубар Влас Якович – член ЦК ВКП(б), член Політбюро ЦК КП(б)У, Голова Ради Народних Комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР); Хатаєвич Мендель Маркович – член ЦК ВКП(б), другий секретар ЦК КП(б)У розпочали насильницьку колективізацію сільського господарства і депортацію українських селянських родин, незаконну конфіскацію їхнього майна, репресії та фізичне знищення українців.

Вказані дії призвели до руйнації традиційних форм сільськогосподарського виробництва і позбавили українських селян необхідних для нормальної життєдіяльності запасів зерна, що спричинило голод серед українського населення в 1928-1929 роках. Після цього на території УРСР розпочалися масові антирадянські повстання, найбільш відоме з них – Павлоградське, яке нарівні з іншими було придушено з особливою жорстокістю військами та спецзагонами.

Слідчими встановлено, що саме Сталін Й.В., Молотов В.В., Каганович Л.М., Постишев П.П., Косіор С.В., Чубар В.Я, і Хатаєвич MM. штучно створили життєві умови для фізичного знищення українських селян, використавши такі репресивні механізми та способи: встановлення для України плану хлібозаготівель, що не міг бути виконаний; занесення за рішеннями Центрального комітету Комуністичної партії більшовиків України, обкомів та райкомів партії цілих районів, населених пунктів, колгоспів, сільських рад на так звані «чорні дошки», що означало блокування їх спецзагонами та військами, недопущення виїзду населення за межі цих територій, вилучення всіх продуктів харчування, заборону торгівлі; ізоляція території України спеціальними озброєними загонами, військовими частинами та міліцією з метою недопущення виїзду голодуючих за межі республіки; заборона листування; запровадження «натуральних штрафів», тобто вилучення картоплі, м'яса та інших продуктів харчування; проведення постійних обшуків з вилученням зерна, насіннєвих запасів, майна, одягу, всіх продуктів харчування та готової їжі; посилення репресій, включаючи розстріли осіб, які вчиняли спротив діям влади тощо; прийняття рішень щодо депортації селянських родин з України.

Вказані дії періоду 1932-1933 років охоплювали усі регіони й населені пункти України. У цей період до українського селянства представниками більшовицької влади масово застосовувалось насилля: побиття, вилучення реманенту, посуду тощо. Протягом 1932-1933 років на так звані «чорні дошки» на теренах України було занесено 735 районів, сіл, хуторів, колгоспів, радгоспів, артілей. Згідно з висновком судової науково-демографічної експертизи Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України внаслідок вчиненого геноциду в Україні загинуло З млн. 941 тис. осіб, а з урахуванням 6 млн. 122 тис. потенційно ненароджених дітей Україна втратила 10 млн. 63 тис. осіб.

Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції від 11 грудня 1946 року оголосила, що геноцид є злочином, який порушує норми міжнародного права, суперечить духу та цілям ООН і цивілізований світ засуджує його. Конвенцією ООН «Про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» 1948 року геноцид юридично було визнано злочином проти людства та встановлено кримінальну відповідальність за його вчинення. Європейською конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року передбачено, що принцип заборони зворотної дії кримінального закону не є перешкодою для судового розгляду, а також для покарання будь-якої особи за будь-яку дію чи бездіяльність, що на час її вчинення становила кримінальне правопорушення відповідно до загальних принципів права, визнаних цивілізованими націями. Конвенцією ООН «Про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства» 1968 року також передбачено, що геноцид є карним злочином, навіть якщо ці дії не є порушеннями внутрішнього законодавства країни, де їх було вчинено. Таким чином згідно із міжнародним правом строки давності до основних міжнародних злочинів (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) не застосовуються. Україною ратифіковано вищевказані Конвенції, тобто вони є частиною національного законодавства.

Прес-центр Служби Безпеки України.
(Закінчення у наступних номерах).




Для того, щоб залишити коментар, увійдіть на сайт через свій профіль у одній з соціальних мереж:

  • amigo Користувач offline

  • 25 лютого 2010 18:11
    Група: Користувачі
    Реєстрація: 29.04.2009 | 589 комментарів | 0 публікацій
Здесь каждый хочет стать похожим на Ленина.
А я хочу стать похожим на Сталина:
Половину к стенке, остальных по камерам!

а к всему выше написаному - это полный бред, наша власть щас еще хуже делает
  • Не нравится
  • 0
  • Нравится
  • Orkaen

  • 25 лютого 2010 20:12
    Група: Гості
    Реєстрація: -- | 0 комментарів | 0 публікацій
amigo, +1
  • Не нравится
  • 0
  • Нравится
    Група: Гості
    Реєстрація: -- | 0 комментарів | 0 публікацій
песня на слова вити ющенко, на музыку валика наливайченко...
особенно удручает этот куплет:
внаслідок вчиненого геноциду в Україні загинуло З млн. 941 тис. осіб, а з урахуванням 6 млн. 122 тис. потенційно ненароджених дітей Україна втратила 10 млн. 63 тис. осіб

Согласно такой незатейливой арифметике, можно сосчитать, что в период незалежности Украина потеряла (согласно переписи) 52-46=6 млн, и "з урахуванням потенційно ненароджених дiтей" миллионов 100?
Не примите за стёб, просто я за объективность информационной диареи.
  • Не нравится
  • 0
  • Нравится


Інформація
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.

Top