Адже, підкреслив він, нинішня криза – не назавжди: заводи запрацюють, оживе промисловість, у місто прийдуть інвестори, яких у значній мірі цікавитиме стан і доріг, і сантехнічної мережі, і таке інше. А побачивши, що у нас відсутнє (вже) і перше, і друге, і третє – підуть вкладати гроші до інших міст... У якості прикладу Козярчук навів ЗЧМівську залізничну колію, яку здали на металобрухт за 70 тисяч гривень. Наразі ж, якщо завод „оклигає” і знадобиться поновлювати під’їзну залізницю до нього, то її будівництво обійдеться вже у 20 мільйонів. Виходячи з цього міськдеп звернувся до колег, які представляють провідні політичні сили в Україні, з нагадуванням: люди все бачать і у них є всі підстави під час чергових виборів до міськради віддати свої голоси за представників абсолютно інших партій та блоків, як це вже засвідчили позачергові вибори в різних містах і регіонах України.

А обранець-комуніст Михайло Шаповал виступив щодо налагодження дротового радіомовлення в деяких мікрорайонах. Йому заперечив „нашоукраїнець” Олександр Возний, мовляв, міськрада тут ні до чого – це є прерогативою „Укртелекому”. Ну то й що, заперечив Шаповал, депутатам варто проявити активність аби „Укртелеком” „заворушився”. Але й самі обранці на це питання не „заворушилися” через що воно так і „зависло”. Що дає підстави стверджувати: найбільш проукраїнське радіо лишатиметься і надалі недоступним для багатьох жителів міста і вони вимушені компенсувати брак поінформованості різними „шансонами” та іншими чужинським радіохвилями. Ще Шаповал привернув увагу депкорпусу... бюстом Шевченка в міському парку - треба на погрудді Кобзаря написати кому саме цей монумент належить. Бо багато батьків, зазначив оратор, „бідкаються”, що їхні дітлахи під час прогулянок у парку не знають, що то за „дядько з вусами”... (Ні, таки не буде цей „народєц” жити по-людськи. Прим. авт.).

...Чи не вперше за час свого „спікерювання” Юшко стикнувся з різким спротивом на деякі свої дії. Почалося з того, що він зачитав заяву про припинення повноважень Ольги Литвиненко на посаді заступника міського голови з гуманітарних питань, бо на це місто повертається її попередниця Олена Макковій, яка два роки перебувала у декретній відпустці. На що від багатьох депутатів (Анатолій Кочерга, Володимир Волков та інші) надійшли заперечення: мовляв, одну працевлаштовуєте, а другу куди подіти? Юшко відповів: вона може повертатися до своєї попередньої роботи – до Апарату ради. Але ж, заперечили опоненти, там працює інша людина. Це – раз. І два – де відповідна заява? І три - куди тепер діватись людині, яка наразі очолює Апарат? Запитання залишились без відповіді, що означає: у Світловодську стало ще на одну безробітну більше.

Друга „нестиковочка” пов’язана з директоркою КП „Світловодський міськводоканал” Любов’ю Осіпчук. Особливо, коли дійшла черга заслухати її звіт, а опісля – висновки комісій, що мали перевіряти діяльність водоканалу. Директорка піднялася на трибуну. Та хтось поцікавився: а чи є вже ті самі висновки? Виявилось, що – ні. Як повідомив депутат Олександр Коротич, робота комісії унеможливилась через те, що Осіпчук не надала необхідної документації. За що міськдеп запропонував притягти її до дисциплінарної відповідальності. „Яка дисциплінарна відповідальність!?, - заволав з місця Микола Сопільняк. – Треба поставити питання про доцільність її подальшого перебування на посту директора водоканалу”. Але й Осіпчук не була позбавлена підтримки... Вже згадуваний Шаповал, як член означеної комісії, звернувся до Коротича з реплікою аби той таки розтлумачив „комісарам” що саме вони мають шукати... Сама ж Осіпчук у повній прострації стояла за трибуною, адже Юшко, довідавшись, що звіт комісії не готовий, запропонував відправити це питання на доопрацювання. Та попри це, їй таки вдалося „видерти” кілька хвилин для промови. „На водоканал, - сказала вона, - спочатку прийшла одна комісія. Весь перелік документів, що вони вимагали, - їм було надано. Потім прийшов Коротич. Один-однісінький! І заявив, що він також – комісія. І попросив, що б йому надали електрону базу нашого підприємства, а саме – „Форму 1С”. Я не пішла на порушення, тому, що таку Форму можна надавати лише КРУ, прокуратурі та іншим подібним до них органам”. Осіпчук, сказав згодом депутат Михайло Бур’янський, своїми діями додержалась чинного законодавства... Та тут заперечив „регіонал” Євген Кармаліта – він сказав, що міська влада є засновником даного підприємства. А відтак, будь-які документи комісія від засновників має право отримати без жодних перешкод... А от депутат Кочерга, взагалі, закинув Юшкові порушення законодавства про місцеве самоврядування. Адже, з’ясувалося, що секретар одноосібно віддав розпорядження щодо створення означених комісій, хоча це є прерогативою виконавчого органу влади. „Пан Юшко це ще не виконком!”, - наголосив Кочерга. А дотепний, як завжди, Геннадій Френкель додав: „Ми щойно зняли питання, яке називається „Про звіт директора КП щодо використання кредитних коштів”, тепер ми розглядаємо питання „Про звіт директора КП щодо використання кредитних коштів”. Тож, що ми зняли, і за що ми голосуємо?”, - зауважив колишній спікер... І перший (Литвиненко), і другий (Осіпчук) епізоди сесії показали: у секретаря МР та у в.о. мера Юшка з’явилася досить серйозна опозиція.

Не вельми поталанило на цій сесії і „регіоналові” Костянтинові Каспрову. З сесійної трибуни він звернувся до колег підтримати його клопіт щодо розбудови поряд із Свято-Михайлівською церквою у Табурищі паркової зони відпочинку. Задля цього, пояснив він, потрібно виділення нині захаращеної земельної ділянки між церквою і тамтешнім озерцем. Він, як бізнесмен і патріотично налаштований городянин, готовий пожертвувати на сю шляхетну справу частину своїх капіталів. Але через різні пункти земельного законодавства ця блага ідея натикається весь час на чиновницькі перепони... Слідом за Каспровим виступив настоятель тієї церкви отець Васілій. Він сказав, що земля йому на будівництва „палацу” для себе непотрібна – лише для означеної зони відпочинку... Та чи депутати стомилися, чи щось інше, але дане питання не вельми зацікавило обранців. А сесія завершилась оголошенням депутатських канікул. До серпня.

...А до чого тут „бульбашки” винесені у заголовок статті?, - подумають читачі. Та ні до чого. Просто, на сесійній трибуні стояв пластиковий стаканчик з „мінералкою”. З нього сьорбнув один із виступаючих. Було це ще на початку сесії. Опісля на трибуні змінилося чимало ораторів... Оратори мінялися, а стакан з водою – ні. Хоча, напевне, у спекотну погоду пити хотілося кожному з них, але ніхто той стакан більше не пригубив. Не гігієнічно? Чи вода нагрілася? Чи бульбашки вивітрилися?



Ян ДРОБОВИК,
Богдан Дроздов (фото).