Середа, 16 січня 2019
Люди

Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя Новина з фото

Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Анні Коваленко 32 роки, у рідному селищі Власівці міста Світловодська її знають як балетмейстерку зразкового хореографічного ансамблю "Світоч" відділу дитячої творчості при селищному Будинкові культури, де вона успішно викладала близько десяти років. Більше року минуло, як Анна вирішила змінити своє життя і вперше ризикнула 11 лютого 2017 року, взявши участь у київському кастингу з відбору танцівниць для роботи в Китаї — провінції Фушунь у розважальному парку "Hot Go Park".

У професію хореографа героїня пішла по стопам матері — Алли Педько — незмінної керівниці "Світоча", яка вбачала великі перспективи доньки в хореографії. Неабияке бажання розвиватися було рушійною силою багатьох перемог Анни. Так і цього разу: аби дівчина задовольнила власні амбіції та спробувала досягти вищих сходинок майстерності, Алла Іванівна підтримала рішучість доньки.

Про вдалу спробу змінити усе кардинально розповіла Анна Коваленко нашому виданню після приїзду з Китаю.

— Думки про зміни в житті матеріалізувалися випадково: коли я натрапила на оголошення, що у Києві відбудеться кастинг серед танцівників для подальшої роботи за контрактом у Китаї. Я сприйняла це як виклик самій собі, щоб впевнитись у придатності і почути неупереджену оцінку закордонних хореографів. За умовами кастингу треба було вислати промо-матеріали — підготувати етюд, сольний танець та вивчити їхню хореографію. На місці стало відомо, що це третій тур кастингу і проводять його, аби добрати артистів.

Близько сотні конкурсантів прибули у Київ, аби пройти відбір, який організували китайські представники. Хвилювалась дуже, бо кастинг серйозний, а дівчата різного віку — від 18 до 32 років (зазвичай, в хореографії вік має значення). Коли зібрали усіх учасниць для оголошення результатів, була, м’яко кажучи, шокована, бо пройшла у першу п’ятірку. Остаточний список переможців третього відбіркового туру отримала на Міжнародний жіночий день — 8 Березня. Серед сотні бажаючих лише дев’ятеро стали фіналістами, серед них і я.


У Китай Анна Коваленко відправилась 13 травня минулого року, разом з нею поїхало близько 70 інших українських танцівників, яким вдалося пройти відбір у три тури. Українці у Фушуні були першими артистами з незвичайною програмою.

— У нас дуже сильна хореографія, у Китаї такої нема. У них максимум середній рівень підготовки. На додачу китайців приваблює слов’янська зовнішність. Улітку ми розважали відвідувачів у "Hot Go Park", в якому проводили яскраві паради. Були вбрані у костюми, мали ефектний макіяж та довгі вії. Атмосфера вражала масштабністю. Люди приходили з атракціонів, аби не пропустити наш вихід, парад проходив через усю розважальну територію. Коли танцювали, то поряд їздили автомобілі з великими ляльками, вони світилися, лунала музика. Великою популярністю у нашому виконанні користувались українські та російські народні танці, а ще танець "Трилер" зі страшним гримом на обличчі. Окрім парадів створювали композиції, проводили флешмоби для освідчення в коханні.

Через півроку після закінчення контракту лише половина учасників колективу отримала пропозицію на продовження. Цього разу наш парад уже вітав китайців з новорічними святами. Я погодилась легко. Графік роботи задовольняв повністю, хоча і був складним: не кожен витримував таке навантаження. Я звикла працювати на повну і якщо вже тут, то чому б і не віддатися стовідсотково улюбленій справі. Працювали шість днів на тиждень з 8 до 17 години.
На іншому континенті інша хореографія, особливо відрізняються корейські постановки номерів, тому було що відшліфовувати та вчити на виснажливих тренуваннях між виступами. Відпочивали лише у понеділок.

Удома не сиділи, а поспішали знайомитись з країною. Уперше стала на лижі у Китаї на гірськолижному курорті, відвідала парк Лотоса, де гори зі скляним виходом: дивишся через скло, а там безодня. Доторкнулася до Великого китайського муру і сфотографувалася. Ми проводили колективні паті і смажили шашлики поруч з місцем проживання. Північний Китай вразив різноманітною природою — багато квітів, зелені. Їжа відрізняється від нашої та доступна для усього населення. Більшість китайців не готують їжу вдома, а їдять у кафе — чефаньках. Вживає китайський народ у великій кількості овочі, фрукти, зелень та гострі приправи. Щоб задовольнити цікавість, там я спробувала незвичну їжу — черв’ячка на грилі, сушеного стрибунця, муху. Вони як чіпси — мають солоно-кисло-гострий смак. Здивувало те, що цукерки "Снікерс" виготовлені з додаванням перцю. У східній кухні багато чого припало до смаку, але сумувала за борщем, варениками, сиром та шоколадом.

Люди східної країни їздять на велосипедах, електромопедах, електрокарах. Вони є поціновувачами традиційної медицини — переконані, що все можна вилікувати рослинними ліками чи крапельницями. Вразило життя людей поважного віку. Жінки та чоловіки не сидять вдома, а дружньо збираються на фізкультуру, повторюючи танцювальні рухи за керівником заходу. У новій роботі знайшла більше плюсів ніж мінусів. Один з недоліків, з яким ніяк не змогла змиритися, — відсутність культурного виховання у китайців. Але "своїх", які працювали поряд з нами, вдалося перевиховати і навчили поважати нашу культуру.

Додому мене повернула лише одинадцятирічна донька Анастасія. Хоча можливість залишитись була. Мені сподобалося працювати за контрактом, я духовно збагачувалась, щаслива була від того, що вперше змогла поєднати роботу і задоволення. Власівський хореографічний колектив "Світоч" залишиться мені рідним, але все-таки це більше схоже на хобі.


2017 рік у житті власівчанки Анни Коваленко став роком перезавантаження, який змінив її світогляд кардинально. Жалкує Анна лише про одне — що так довго залишалася на місці, боячись ризикувати. Нині зміни у житті Анни продовжуються, танцівниця переїхала жити у Тернопіль і розпочала будувати кар’єру з нуля. Працює у фітнес-індустрії, а також викладає танці для дітей від 3 до 6 років. Анні подобається життя у Тернополі, але доводиться звикати до культури (різниться з Центральною Україною), а також мови, адже усі розмовляють лише українською, тож і викладати Анна Коваленко звикає лише рідною мовою.

Редакція газети "Вісник Кіровоградщини" бажає Анні здійснення бажань та нових звершень!
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя
Як власівчанка Анна Коваленко переосмислила життя




Для того, щоб залишити коментар, увійдіть на сайт через свій профіль у одній з соціальних мереж:




Інформація
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.

Top