Алла Педько має вищу освіту, хореографією займалася з 5 років, а з групи, у якій вона займалася в Анатолія Короткова у Палаці піонерів міста Кіровограда, звідки вона родом, починався народний хореографічний ансамбль "Пролісок". Працювати з дітьми останні декілька років Аллі Педько допомагала її донька — професійний хореограф Анна Коваленко. Але минулого року вона змінила своє життя і переїхала жити і працювати до великого міста. Тож Алла Педько знову працює зі "Світочем" сама.

До Нового року "Світоч" подарував усім дітям селища святкову програму. Для самих артистів вона стала підсумком ще одного творчого й успішного року, який довів, що наполеглива і систематична праця незмінно приводять до успіху.

У танцювальному залі хореографічного колективу багато нагород. Тільки за останні ?5 років — чималий стос грамот. З них, точніше — з найвагоміших перемог у минулому, 2018 році, ми і попросили Аллу Іванівну розпочати свою розповідь про "Світоч".

— У березні 2018 "Світоч" завоював Гран-прі на всеукраїнському фестивалі "В обіймах часу", який відбувся в Києві. У травні ми підтвердили звання "зразковий": комісія з Кропивницького говорила нам найпрекрасніші слова і вручила свідоцтво про підтвердження звання. У червні посіли І місце у регіональному фестивалі "Барви рідної землі" у Світловодську. У жовтні діти привезли додому диплом І ступеня з міжнародного вокально-хореографічного конкурсу "Planet Star" (м.Київ).

Звісно, ми багато виступаємо у себе вдома. "Світоч" тісно співпрацює зі Світловодською райдержадмінстрацією: колектив часто запрошують в районний Будинок культури на концерти. Зокрема, ми раді були навесні вітати учасників II (обласного) етапу Всеукраїнської військово-патріотичної козацької гри "Сокіл" ("Джура"), улітку привітати з днем народження району Світловодський район. Ми часті гості в сусідньому Кременчуці Полтавської області, буваємо в Олександрії, Кропивницькому, Києві, Харкові, Дніпрі, Львові, Тернополі, Косові, у свій час об’їздили увесь Крим. Наші виступи бачила Туреччина, а також Болгарія, де ми теж вибороли І місце.

У колективі майже 80 танцюристів. "Світоч" працює у напрямку народно-естрадної хореографії. У нас багато різних танців. У народній хореографії у нас не лише українські постановки, а й танці народів світу: іспанський, італійський, білоруський, російський, молдавський, східний, циганський. Тому коли працюємо над поповненням репертуару, сідаємо і думаємо: якого танцю у нас ще немає? Зараз у планах поставити сучасну хореографію — у стилі фолк, це буде українська тема у сучасній обробці. Оскільки молоді подобається естрада, то у нас є свінг, хіп-хоп, вакінг.

Про основні тенденції у світі танцю дізнаємося з інтернету, оскільки давно не пам’ятаю, щоб були якісь курси для хореографів. Вивчаємо нові напрямки — теорію і практику. Опановуємо нові трюки або навіть нові підходи у виконанні окремих рухів. Я завжди кажу дітям: "Колективна робота завжди на порядок вище по енергетиці і по рівню професіоналізму ніж індивідуальна робота". Тому завжди приношу власні ідеї з обов’язковим коментарем, що я буду дуже рада, якщо діти будуть їх аналізувати, розвивати, додавати до них своє. Костюми розробляю я: шукаю нові форми і фактури. Минулого року Власівська селищна рада відзначила нас за наші здобутки і виділила 30 тисяч гривень на пошиття костюмів для нового танцю: взуття, головні убори, блузки, спідниці. Зараз усе у процесі виготовлення, а діти — в очікуванні.

У "Світочі" танцюють три вікові групи: молодша (1-4 клас), середня (4-6/7 класи), старша (7/8-11 класи). Потрапити в колектив може кожен. Але тільки в молодшу групу. Потім діти переходять в середню групу, потім — в старшу. Усе, як у школі — з молодших до старших, ми не приймаємо у середню чи старшу групи. Я переконана, що діти мають проходити усі етапи становлення танцівника. Моя теорія має практичні результати, тому її не змінюю.

Кожен склад колективу особливий. Щороку у нас випускаються зірочки, і ми сумуємо, що більше такої зірочки не буде. І тут народжується нова зірка. І так з покоління в покоління.

Чотири мої випускники — Петро Литвиненко, Євген Малютін, Віта Беш, Ілона Зубкіна, які закінчили виші і вже працюють — не змогли розстатися з танцем і створили колектив "Four life" ("Чотири життя"), керівником якого є теж я.

До нас у колектив приходять лише ті, хто закохані у танець і є його фанатами, адже часто доводиться рахуватися зі своїм часом: замість того, щоб погуляти, діти йдуть на репетиції, їдуть на виступи. Чимось жертвують, щоб бути хорошими танцівниками і мати перемоги. Тренування тричі на тиждень, перед виступами — частіше.

Вихованці дружать між собою. Дуже зближують нас поїздки, коли ми разом гуляємо, їмо. Це дітей дуже мобілізує, вони немов дорослішають на рік. Батьки звикли до того, що "Світоч" завжди мандрує у дальні і ближні поїздки, і довіряють нам своїх дітей. Ми запрошуємо їхати з нами і батьків, але зараз не найкраща фінансова ситуація, тому батьки стараються відправити хоча б дітей. Ми надаємо перевагу літнім поїздкам: це і більш комфортно, і суміщаємо виступи та відпочинок.

Уже готова технічна документація на капітальний ремонт будівлі відділу дитячої творчості. У приміщенні проводилися поточні ремонти, а ось у танцювальному залі 50 років ремонту не було: у підлозі — великі щілини, куди легко потрапляють дитячі ніжки в балетках. Кошти на виготовлення документації виділила селищна рада. Вартість ремонтних робіт складатиме більше 1 мільйона. Обласні депутати Костянтин Каспров й Іван Довбиш вийшли з пропозицією на сесію обласної ради щодо фінансування ремонтних робіт з обласного бюджету. Питання знаходиться на розгляді.

— Алло Іванівно, чим особливий "Світоч", якщо його відзначають на всеукраїнському рівні і пам’ятають за кордоном?

— Звісно, у кожного колективу є своя манера виконання, якісь акторські фішки, хореографічні нюанси. Так, зазвичай нам кажуть, що наші постановки відрізняються від постановок інших: ми не копіюємо нікого, ми робимо своє. Уважаю, що особливість "Світоча", його перемоги зумовлені тим, що ми стараємося не повторювати нічиї номери, а створювати танці від свої душі, через своє бачення, пропускати танець через себе, тому про нас і говорять, що ми самобутні і неповторні.

Розпочався новий рік — і колектив має багато творчих планів і готовий до нових перемог!