До Нового року "Світоч" подарував усім дітям селища святкову програму. Для самих артистів вона стала підсумком ще одного творчого й успішного року, який довів, що наполеглива і систематична праця незмінно приводять до успіху.
У танцювальному залі хореографічного колективу багато нагород. Тільки за останні ?5 років — чималий стос грамот. З них, точніше — з найвагоміших перемог у минулому, 2018 році, ми і попросили Аллу Іванівну розпочати свою розповідь про "Світоч".
— У березні 2018 "Світоч" завоював Гран-прі на всеукраїнському фестивалі "В обіймах часу", який відбувся в Києві. У травні ми підтвердили звання "зразковий": комісія з Кропивницького говорила нам найпрекрасніші слова і вручила свідоцтво про підтвердження звання. У червні посіли І місце у регіональному фестивалі "Барви рідної землі" у Світловодську. У жовтні діти привезли додому диплом І ступеня з міжнародного вокально-хореографічного конкурсу "Planet Star" (м.Київ).
Звісно, ми багато виступаємо у себе вдома. "Світоч" тісно співпрацює зі Світловодською райдержадмінстрацією: колектив часто запрошують в районний Будинок культури на концерти. Зокрема, ми раді були навесні вітати учасників II (обласного) етапу Всеукраїнської військово-патріотичної козацької гри "Сокіл" ("Джура"), улітку привітати з днем народження району Світловодський район. Ми часті гості в сусідньому Кременчуці Полтавської області, буваємо в Олександрії, Кропивницькому, Києві, Харкові, Дніпрі, Львові, Тернополі, Косові, у свій час об’їздили увесь Крим. Наші виступи бачила Туреччина, а також Болгарія, де ми теж вибороли І місце.
У колективі майже 80 танцюристів. "Світоч" працює у напрямку народно-естрадної хореографії. У нас багато різних танців. У народній хореографії у нас не лише українські постановки, а й танці народів світу: іспанський, італійський, білоруський, російський, молдавський, східний, циганський. Тому коли працюємо над поповненням репертуару, сідаємо і думаємо: якого танцю у нас ще немає? Зараз у планах поставити сучасну хореографію — у стилі фолк, це буде українська тема у сучасній обробці. Оскільки молоді подобається естрада, то у нас є свінг, хіп-хоп, вакінг.
Про основні тенденції у світі танцю дізнаємося з інтернету, оскільки давно не пам’ятаю, щоб були якісь курси для хореографів. Вивчаємо нові напрямки — теорію і практику. Опановуємо нові трюки або навіть нові підходи у виконанні окремих рухів. Я завжди кажу дітям: "Колективна робота завжди на порядок вище по енергетиці і по рівню професіоналізму ніж індивідуальна робота". Тому завжди приношу власні ідеї з обов’язковим коментарем, що я буду дуже рада, якщо діти будуть їх аналізувати, розвивати, додавати до них своє. Костюми розробляю я: шукаю нові форми і фактури. Минулого року Власівська селищна рада відзначила нас за наші здобутки і виділила 30 тисяч гривень на пошиття костюмів для нового танцю: взуття, головні убори, блузки, спідниці. Зараз усе у процесі виготовлення, а діти — в очікуванні.
У "Світочі" танцюють три вікові групи: молодша (1-4 клас), середня (4-6/7 класи), старша (7/8-11 класи). Потрапити в колектив може кожен. Але тільки в молодшу групу. Потім діти переходять в середню групу, потім — в старшу. Усе, як у школі — з молодших до старших, ми не приймаємо у середню чи старшу групи. Я переконана, що діти мають проходити усі етапи становлення танцівника. Моя теорія має практичні результати, тому її не змінюю.
Кожен склад колективу особливий. Щороку у нас випускаються зірочки, і ми сумуємо, що більше такої зірочки не буде. І тут народжується нова зірка. І так з покоління в покоління.
Чотири мої випускники — Петро Литвиненко, Євген Малютін, Віта Беш, Ілона Зубкіна, які закінчили виші і вже працюють — не змогли розстатися з танцем і створили колектив "Four life" ("Чотири життя"), керівником якого є теж я.
До нас у колектив приходять лише ті, хто закохані у танець і є його фанатами, адже часто доводиться рахуватися зі своїм часом: замість того, щоб погуляти, діти йдуть на репетиції, їдуть на виступи. Чимось жертвують, щоб бути хорошими танцівниками і мати перемоги. Тренування тричі на тиждень, перед виступами — частіше.
Вихованці дружать між собою. Дуже зближують нас поїздки, коли ми разом гуляємо, їмо. Це дітей дуже мобілізує, вони немов дорослішають на рік. Батьки звикли до того, що "Світоч" завжди мандрує у дальні і ближні поїздки, і довіряють нам своїх дітей. Ми запрошуємо їхати з нами і батьків, але зараз не найкраща фінансова ситуація, тому батьки стараються відправити хоча б дітей. Ми надаємо перевагу літнім поїздкам: це і більш комфортно, і суміщаємо виступи та відпочинок.
Уже готова технічна документація на капітальний ремонт будівлі відділу дитячої творчості. У приміщенні проводилися поточні ремонти, а ось у танцювальному залі 50 років ремонту не було: у підлозі — великі щілини, куди легко потрапляють дитячі ніжки в балетках. Кошти на виготовлення документації виділила селищна рада. Вартість ремонтних робіт складатиме більше 1 мільйона. Обласні депутати Костянтин Каспров й Іван Довбиш вийшли з пропозицією на сесію обласної ради щодо фінансування ремонтних робіт з обласного бюджету. Питання знаходиться на розгляді.
— Алло Іванівно, чим особливий "Світоч", якщо його відзначають на всеукраїнському рівні і пам’ятають за кордоном?
— Звісно, у кожного колективу є своя манера виконання, якісь акторські фішки, хореографічні нюанси. Так, зазвичай нам кажуть, що наші постановки відрізняються від постановок інших: ми не копіюємо нікого, ми робимо своє. Уважаю, що особливість "Світоча", його перемоги зумовлені тим, що ми стараємося не повторювати нічиї номери, а створювати танці від свої душі, через своє бачення, пропускати танець через себе, тому про нас і говорять, що ми самобутні і неповторні.
Розпочався новий рік — і колектив має багато творчих планів і готовий до нових перемог!
