Ці фото нам надіслав наш читач В’ячеслав, який сьогодні так і не зміг дістатися до свого робочого місця на одному з підприємств Власівки.

"Кременчуцьку ГЕС замінували! Невідоме авто без водія стоїть посеред дамби, чекають на мінерів! З обох боків — кілометрові "пробки"! — Такі тривожні повідомлення слали нам наші читачі 6 березня у другій половині дня. Що ж відбувалося насправді?

Діти – біженці… Ще донедавна таке словосполучення по відношенню до жителів незалежної України, здавалося не можливим. Як і війна, загибель воїнів – патріотів, мирних жителів, голод та розруха.

Передостаннього травневого дня у "депутатській" кімнаті адмінбудинку — через кілька днів від більш-менш активного початку ремонту вкрай убитих світловодських доріг - відбулося чергове засідання Громадської ради при міськвиконкомі, присвячене саме цій "вікопомній" події.
Адже, сказала, відкриваючи засідання голова ГР, Надія Мальцева, громадян, навіть далеких від технології асфальтування, дещо бентежить те, як це саме асфальтування втілюється у життя на тій же "лєнінській", починаючи від Калініна. Шляховики, каже Мальцева, наче ті батюшки, що освячують паски, віничками ледь збризкують щебінь у ямках битумом, а потім наносять тонюсінький шар асфальту. Тож, громаді хотілося б знати: це якась нова прогресивна новація, чи звичайнісінька халтура?..